На півдні України, що славиться безмежними степовими просторами, ласкавими сонячними днями, в межах Степового Побужжя знаходиться Миколаївська область – край хліборобів, що має величезний науково-технічний та ресурсний потенціал, є одним із важливих центрів національних та міжнародних транспортних зв’язків. Молдовани належать до етнічних спільнот степового краю, які суттєво вплинули на соціально-економічний, культурний, освітній розвиток Миколаївщини. З часів переселення на терени області і до цього часу спільнота молдован складає вагому частку населення Миколаївської області, для якої український степ став рідною землею. Серед дослідників розселення молдован на Півдні України слід згадати А. Скальковського, який першим надав відомості щодо території, яку заселили молдовани, їх чисельний склад, засновані ними поселення. Слід зазначити, що переселення молдован, зокрема на територію сучасної Миколаївської області, розпочалося лише в ХVІІІ ст. У цей час уряд Російської імперії заохочував переселення молдован, надаючи їм безоплатну грошову допомогу, великі земельні ділянки. Прибувши на південноукраїнські землі, переселенці застосовували свої методи господарювання та обробітку землі, в повсякденному житті дотримувались народних традицій і звичаїв. У молдавських селах запровадили общинну форму землеволодіння, тому з часом молдованам довелося пристосуватися до існуючої системи управління та господарювання, способу життя і взаємостосунків з місцевим населенням. Спільність соціально-економічних умов проживання відчутно впливала на формування у молдован та їх сусідів подібності у повсякденному житті, схожості у різноманітних формах народної художньої творчості, сприяла культурним запозиченням, обміну етнічними надбаннями між народами-сусідами, на що звернув увагу відомий дослідник ХІХ ст. Т. Осадчий. Отже, меншина молдован, що понад 200 років проживає на теренах Миколаївщини, зробила вагомий внесок в історію Степового Побужжя