Впродовж останніх років спостерігаємо зростання інтересу до регіональної історії. Концепт «Прості обличчя непростої історії» став однією зі складових побудови культури історичної пам’яті в Україні. Поштовхом до створення ідеї концепту проекту послужила історія 90-річної Елізабет Кіцак (Ютіш), яка народилася в Австро-Угорщині, вийшла заміж в Румунії, працювала в СРСР, а померла в Україні і при цьому весь час проживала у рідному селі. Змінювалися кордони, закони, державні мови, і звичайним людям довелося жити в період цих змін. Подібна ситуація є характерною і для інших регіонів європейського прикордоння. Чернівецька область є прикордонною та поліетнічною. До Чернівецької області входять території різних історико-етнографічних зон (Буковини, Бессарабії, Герцаївщини), які на початку ХХ століття відносились до трьох різних держав: Австро-Угорської та Російської імперій, а також до Королівства Румунія. Область має досить складну історію. Лише в 20 ст. її землі кілька разів змінювали державну приналежність. Мешканці краю жили в різних державах. Часто під час світових війн вони опинялися по різні боки фронту, захищаючи інтереси держав, чиїми громадянами були, або захищаючи свій народ у відповідності до власних переконань. Проєкти концепту передають складну історії краю через фотографії у супроводі історій звичайних людей. У рамках проєктів було організовано 12 фотовиставок із героями, які жили в різні часи, мали різну долю, належали до різних етносів та конфесій. Виставка мала незмінний емоційний відгук, викликала бажання звернутися до своєї родинної історії. Формат фотовиставки є універсальним інструментом пізнання історії, примирення, виховання толерантності, подолання негативних стереотипів і може бути легко мультиплікований в інших регіонах України та інших європейських державах.