Articolul precedent |
Articolul urmator |
![]() |
![]() ![]() |
Ultima descărcare din IBN: 2024-04-16 20:34 |
Căutarea după subiecte similare conform CZU |
39(4) (6) |
Antropologie culturală. Ethnografie. Obiceiuri. Tradiții. Datini. Mod de viață. Folclor (2302) |
![]() KOCI, Svetlana. Сучасні практики етнічного лобіювання в Європі. In: Tradiţii şi procese etnice, Ed. Ediţia a 4-a, 30 martie 2023, Chişinău. Chişinău: Notograf Prim, 2023, Ediția 4, p. 80. ISBN 978-9975-84-188-7. |
EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
Tradiţii şi procese etnice Ediția 4, 2023 |
||||||
Conferința "Simpozionul internaţional de etnologie:" Ediţia a 4-a, Chişinău, Moldova, 30 martie 2023 | ||||||
|
||||||
CZU: 39(4) | ||||||
Pag. 80-80 | ||||||
|
||||||
![]() |
||||||
Rezumat | ||||||
Етнічний компонент у політичному процесі виступає зручною основою для створення соціально-політичних структур, схильних до швидкої та природної мобілізації. Сучасні парасолькові структури діаспорального типу дозволяють локальним групам не тільки створювати альтернативні соціальні системи, які надають можливість реалізовувати соціокультурні інтереси, але й виконувати функції лобістів, представляючи інтереси споріднених країн і етнічного бізнесу. У доповіді розглядаються два аспекти формування лобістських структур етнічного типу у сучасних політичних просторах європейських держав. По-перше, це діаспоральні мережі, що утворюють систему транснаціональних інститутів, створених спорідненими (примордіальними) групами за межами своїх Батьківщин у форматі горизонтальних соціальних систем кооперування та лобіювання групових інтересів у вертикальних структурах держав проживання. У цьому випадку здатність локальних етнокультурних груп вступати в широкі коаліції та створювати інтегровані лобістські механізми з метою компенсації нестачі соціального ресурсу (чисельності, структурності, компактності, фінансів та ін.) підвищує їхню здатність до соціальної адаптації. Прикладом таких механізмів у Європі є соціальні системи індусів, арабів, турків, болгар тощо. По-друге, це системи соціально-політичних зв’язків, створювані національними державами з метою представництва та захисту своїх інтересів за кордоном та реалізації регіональних програм у прикордонних регіонах. У цьому випадку споріднені народи виступають як ресурс національної держави, забезпечуючи право на широке тлумачення національного інтересу, громадянства, право на створення контрольованих державами регіональних і транскордонних програм в форматі критичної геополітики із врахуванням ментальних, фантомних просторів. Прикладом виступають національні програми Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Сучасні практики етнічного лобіювання у політичному процесі стали можливими завдяки соціальному капіталу, що надає локальним етнокультурним групам можливість брати участь у соціально-політичній мобілізації на рівні традиційних національно-політичних просторів та на рівні сучасних транснаціональних політичних систем. |
||||||
Cuvinte-cheie лобізм, етнічний лобізм, діаспоральна політика, локальна група |
||||||
|
Dublin Core Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <oai_dc:dc xmlns:dc='http://purl.org/dc/elements/1.1/' xmlns:oai_dc='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/' xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xsi:schemaLocation='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd'> <dc:creator>Koci, S.</dc:creator> <dc:date>2023</dc:date> <dc:description xml:lang='uk'><p>Етнічний компонент у політичному процесі виступає зручною основою для створення соціально-політичних структур, схильних до швидкої та природної мобілізації. Сучасні парасолькові структури діаспорального типу дозволяють локальним групам не тільки створювати альтернативні соціальні системи, які надають можливість реалізовувати соціокультурні інтереси, але й виконувати функції лобістів, представляючи інтереси споріднених країн і етнічного бізнесу. У доповіді розглядаються два аспекти формування лобістських структур етнічного типу у сучасних політичних просторах європейських держав. По-перше, це діаспоральні мережі, що утворюють систему транснаціональних інститутів, створених спорідненими (примордіальними) групами за межами своїх Батьківщин у форматі горизонтальних соціальних систем кооперування та лобіювання групових інтересів у вертикальних структурах держав проживання. У цьому випадку здатність локальних етнокультурних груп вступати в широкі коаліції та створювати інтегровані лобістські механізми з метою компенсації нестачі соціального ресурсу (чисельності, структурності, компактності, фінансів та ін.) підвищує їхню здатність до соціальної адаптації. Прикладом таких механізмів у Європі є соціальні системи індусів, арабів, турків, болгар тощо. По-друге, це системи соціально-політичних зв’язків, створювані національними державами з метою представництва та захисту своїх інтересів за кордоном та реалізації регіональних програм у прикордонних регіонах. У цьому випадку споріднені народи виступають як ресурс національної держави, забезпечуючи право на широке тлумачення національного інтересу, громадянства, право на створення контрольованих державами регіональних і транскордонних програм в форматі критичної геополітики із врахуванням ментальних, фантомних просторів. Прикладом виступають національні програми Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Сучасні практики етнічного лобіювання у політичному процесі стали можливими завдяки соціальному капіталу, що надає локальним етнокультурним групам можливість брати участь у соціально-політичній мобілізації на рівні традиційних національно-політичних просторів та на рівні сучасних транснаціональних політичних систем.</p></dc:description> <dc:source>Tradiţii şi procese etnice (Ediția 4) 80-80</dc:source> <dc:subject>лобізм</dc:subject> <dc:subject>етнічний лобізм</dc:subject> <dc:subject>діаспоральна політика</dc:subject> <dc:subject>локальна група</dc:subject> <dc:title>Сучасні практики етнічного лобіювання в Європі</dc:title> <dc:type>info:eu-repo/semantics/article</dc:type> </oai_dc:dc>