Село Красноармійське засноване вихідцями із с. Недобоївці Хотинського повіту Чернівецької обл. близько 100 р. тому. Завдяки міжпоколінній спадкоємності в селі збереглося чимало елементів традиційної культури. Записаний нами 2022 р. новорічний обряд «Маланка» відноситься до Подністровського (Західного) типу (за О. Курочкіним), до його буковинсько-бессарабського різновиду (О. Харчишин). Характерними рисами красноармійської Маланки є: – яскраво виражене карнавальне начало; – участь в обходах виключно парубків, які відслужили армію, – калфі́в, в прикрашених стрічками, намистом та кольоровим папером кітелях та військових кашкетах, і старших за віком чоловіків – діді́в / дідухі́в у «страшних» антропоморфних і зооморфних масках кози, ведмедя та ін.); – формування кількох сталих за складом гуртів (шість калфі́в у супроводі шістьох дідухі́в і Маланка); – наявність музичного супроводу маланкарів (духовий оркестр, який виконує молдавські та українські танцювальні мелодії); – традиційна колективна трапеза учасників обходин в будинку старшого калфи́, звідки і починається хода; – обов’язкові обходини помешкань, де є дівчата на виданні; – обрядовий пляс «Дванацить колін» в хаті дівчини; – підкреслена церемоніальність обряду (Можна маланкувати?, Можна плясати?), новорічні привітання батьків дівчини та самої дівчини і відповідна дя́ка; – обов’язкове частування учасників обходу; – завершення новорічного обряду 14 січня да́нцем; – яскраво виражений ініціальний характер плясу і данцу та ін. Пісню про Маланку-Подністрянку виконували під вікнами групи дівчат, які не брали участі в обходах. Нові польові матеріали із с. Красноармійське Хинчештського р-ну свідчать про надзвичайну різноманітність сюжетів та персонажів новорічного комплексу «Маланка», його матримоніальну семантику та життєстійкість. Вони доповнюють та розширюють наші уявлення про побутування архаїчних, багато в чому втрачених елементів обряду в українських селах Республіки Молдова на сучасному етапі.