Освітня взаємодія молдовського і українського народів продовжувалась і розвивалась у часи радянської влади на території Молдавської автономії у 1924-1940 рр. Зазначена тема є маловивченою, хоча з давніх часів на лівому березі Дністра проживали представники двох сусідніх народів, які безпосередньо взаємодіяли і сприяли розвитку науки і освіти один одного. Культурне життя 20-30-х рр. будувалось і направлялось під гаслом культурної революції, яка включала в себе ліквідацію неграмотності дорослого населення, запровадження обов’язкової освіти для дітей шкільного віку та підготовку нових кадрів спеціалістів. Дослідженням цього питання займались Гросул В. Я., Царанов В. І., Бирня П. П., Бабілунга М. В. та ін. У ході соціалістичного будівництва особливо гостро республіка потребувала учительські кадри. У 1924 р. у МАРСР налічувалося лише 638 вчителів, включно 11 молдован. Підготовка вчителів розпочалася зі створення молдавських педкурсів в Одесі. У серпні 1925 р. курси було переведено у м. Балта. Наступного року було відкрито педтехнікум у Тирасполі, а 1927 р. його було переведено у Балту. По мірі розвитку шкільної освіти постало питання про підготовку педагогічних кадрів з вищою освітою. У 1930 р. відкрився Тираспольський інститут народної освіти, який потім став педагогічним. У педтехнікумі та педінституті працювало багато випускників київських, харківських та одеських вищих навчальних закладів. Ряд предметів, з яких були відсутні фахівці, читали професори, що приїжджали з Одеси та Києва. Отже, взаємодія молдовського і українського етносів активно розвивалась в освітньому плані, створювались педагогічні курси та навчальні заклади, які дозволили підвищувати освітній рівень та здобувати кваліфікацію населенню Молдавської АРСР.