Статтю присвячено проблемі визначення сутності критеріїв індивідуалізації покарання при його призначенні судом. Зауважено, що досягнення цілей відновлення соціальної справедливості, виправлення засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе лише при безумовному дотриманні загальних засад призначення покарання. У межах останніх сформовано систему норм, що регламентує процес індивідуалізації покарання та забезпечує однаковість застосування законодавчо закріплених критеріїв, які використовуються судом при визначенні виду й розміру покарання особам, визнаним винними в скоєнні злочину. На основі аналізу українського кримінального законодавства та наявних доктринальних позицій проведена систематизація загальних критеріїв індивідуалізації покарання в процесі його призначення – ступеня суспільної небезпеки, особи винного, обставин, які пом’якшують та/або обтяжують покарання. Зроблено висновки щодо багаторівневості процесу індивідуалізації, його пов’язаності із кримінальною політикою та судовою дискрецією

The article deals with the issue of determining the essence of the criteria for individualization of the punishment when it is imposed by the court. It is ascertained that the achievement of the goals of restoring social justice, correcting the convicted and preventing the commission of new crimes is possible only with the unconditional observance of the general principles of sentencing. Therefore, there is a system of rules regulating the process of individualization of the punishment and providing the uniformity of the application of the criteria established by law; these criteria are used by the court in determining the type and the measure of punishment for specific persons found guilty of an offense. Based on the analysis of the legislation and the existing approaches in the scientific literature, a systematization of the general criteria for individualization of the punishment in the imposition process is carried out. Conclusions regarding the multifaceted nature of the individualization process, its relevance to criminal policy and judicial discretion, are drawn.

Articolul este dedicat problemei determinării esenței criteriilor de individualizare a pedepsei la numirea acesteia de către instanță. Se observă că realizarea obiectivelor de restabilire a justiției sociale, corectarea persoanei condamnate și împiedicarea săvârșirii de noi infracțiuni este posibilă numai fără respectarea necondiționată a principiilor generale ale pedepsei. În cadrul acesteia din urmă, a fost format un sistem de norme, care reglementează procesul de individualizare a pedepsei și asigură aplicarea uniformă a criteriilor statutare utilizate de instanță pentru a determina tipul și mărimea pedepsei persoanelor găsite vinovate de o infracțiune. Pe baza analizei legii penale ucrainene și a pozițiilor doctrinare existente, au fost sistematizate criteriile generale de individualizare a pedepsei în procesul numirii acesteia: gradul de pericol public, făptuitorul, circumstanțele care diminuează și / sau agravează pedeapsa. S-au tras concluzii cu privire la natura multifacțială a procesului de individualizare, relevanța acesteia pentru politica penală și discreția judiciară.