Парадигма вищої мистецької освіти
Închide
Articolul precedent
Articolul urmator
279 0
Căutarea după subiecte
similare conform CZU
378.1:7 (15)
Învățământ superior. Universități. Cursuri universitare (2579)
ARTE. RECREAȚIE. DISTRACȚII. SPORT (5925)
SM ISO690:2012
ПАЦАЛЮК, Ірина. Парадигма вищої мистецької освіти. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 7, 9-10 februarie 2023, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2023, Ediția 7, pp. 264-265. ISSN 2558 – 894X.
EXPORT metadate:
Google Scholar
Crossref
CERIF

DataCite
Dublin Core
Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine
Ediția 7, 2023
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society"
7, Chişinău, Moldova, 9-10 februarie 2023

Парадигма вищої мистецької освіти

Paradigm of higher art education

CZU: 378.1:7

Pag. 264-265

Пацалюк Ірина
 
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
 
 
Disponibil în IBN: 18 aprilie 2023


Rezumat

Модернізація вищої мистецької освіти України характеризується парадигмальним підходом – своєрідним методологічним орієнтиром функціонування системи освіти. Означений підхід детермінує її місію,загально-наукове розуміння як моделі наукової діяльності у сукупності норм, критеріїв, стандартів, розвідок та з точки зору проєктування освітніх систем, зобов’язаних розв’язати освітні завдання. На думку Л. Бірюк та С. Пішун синтетичним варіантом розуміння парадигми системи освіти «…є трактування педагогічної парадигми як певного стандарту у розв’язанні як наукових, так і освітніх завдань». Розв’язання наукових та освітніх завдань як стандарт, вимагає розробки та реалізації «… інноваційних засад цифрової парадигми освіти, у тому числі і мистецького її сегмента, що функціонує з урахуванням рекомендацій «Дорожньої карти художньої освіти» (Лісабон, 2006) та «Цілей розвитку художньої освіти» (Сеул, 2010), ухвалених світовою спільнотою за підсумками першої і другої Всесвітніх конференцій з освіти в галузі мистецтв». На думку науковців саме зараз «назріла необхідність розроблення парадигми образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецького профілю в закладах вищої освіти на засадах цифрової арт-педагогіки, але без утрати унікальних цінностей академічного вишколу». У її основі – багатовекторні концептуальні моделі арт-педагогічного процесу, здатні до взаємовпливу. Це визначає дві провідні парадигмальні конфігурації – загальну та профільну образотворчу підготовку. Загальна стосується формування спільних базових компетентностей фахівців мистецького профілю і охоплює теоретичні та практичні напрацювання академічної освіти, профільна ж спрямована на специфіку конкретної спеціалізації. Обидві у своєму арсеналі активно доповнюються цифровими арт-технологіями. Висновок: парадигма сучасної мистецької освіти як стандарт у розв’язанні наукових та освітніх завдань опирається на дві провідні парадигмальні конфігурації – загальну та профільну образотворчу підготовку, водночас поступово залучає цифрові арт-технології, які потребують відповідного наукового обґрунтування, практичної апробації, постійного вдосконалення педагогічної системи реалізації у вищій школі.