Модернізація вищої мистецької освіти України характеризується парадигмальним підходом – своєрідним методологічним орієнтиром функціонування системи освіти. Означений підхід детермінує її місію,загально-наукове розуміння як моделі наукової діяльності у сукупності норм, критеріїв, стандартів, розвідок та з точки зору проєктування освітніх систем, зобов’язаних розв’язати освітні завдання. На думку Л. Бірюк та С. Пішун синтетичним варіантом розуміння парадигми системи освіти «…є трактування педагогічної парадигми як певного стандарту у розв’язанні як наукових, так і освітніх завдань». Розв’язання наукових та освітніх завдань як стандарт, вимагає розробки та реалізації «… інноваційних засад цифрової парадигми освіти, у тому числі і мистецького її сегмента, що функціонує з урахуванням рекомендацій «Дорожньої карти художньої освіти» (Лісабон, 2006) та «Цілей розвитку художньої освіти» (Сеул, 2010), ухвалених світовою спільнотою за підсумками першої і другої Всесвітніх конференцій з освіти в галузі мистецтв». На думку науковців саме зараз «назріла необхідність розроблення парадигми образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецького профілю в закладах вищої освіти на засадах цифрової арт-педагогіки, але без утрати унікальних цінностей академічного вишколу». У її основі – багатовекторні концептуальні моделі арт-педагогічного процесу, здатні до взаємовпливу. Це визначає дві провідні парадигмальні конфігурації – загальну та профільну образотворчу підготовку. Загальна стосується формування спільних базових компетентностей фахівців мистецького профілю і охоплює теоретичні та практичні напрацювання академічної освіти, профільна ж спрямована на специфіку конкретної спеціалізації. Обидві у своєму арсеналі активно доповнюються цифровими арт-технологіями. Висновок: парадигма сучасної мистецької освіти як стандарт у розв’язанні наукових та освітніх завдань опирається на дві провідні парадигмальні конфігурації – загальну та профільну образотворчу підготовку, водночас поступово залучає цифрові арт-технології, які потребують відповідного наукового обґрунтування, практичної апробації, постійного вдосконалення педагогічної системи реалізації у вищій школі.