Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи
Închide
Articolul precedent
Articolul urmator
314 1
Ultima descărcare din IBN:
2023-04-26 17:37
Căutarea după subiecte
similare conform CZU
[726.5+27-72](477) (1)
SM ISO690:2012
ДРОГОБИЦЬКИЙ, Ігор, ТКАЧІВСЬКИЙ, Петро. Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 7, 9-10 februarie 2023, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2023, Ediția 7, pp. 246-248. ISSN 2558 – 894X.
EXPORT metadate:
Google Scholar
Crossref
CERIF

DataCite
Dublin Core
Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine
Ediția 7, 2023
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society"
7, Chişinău, Moldova, 9-10 februarie 2023

Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи

The complex of the priest's residence of Fr. Rudolph Moh in the village Kurypiv: past, present, prospects

CZU: [726.5+27-72](477)

Pag. 246-248

Дрогобицький Ігор1, Ткачівський Петро2
 
1 Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,
2 Івано-Франківський обласний дитячо-юнацький пластовий центр, c. Залуква
 
 
 
Disponibil în IBN: 14 aprilie 2023


Rezumat

Священиче житло у с. Курипівє осердям колишнього комлексу будівель, демешкав представник кліруі який носив назву плебанія. Такий термін використовувався не тільки в Галичині, але й у Польщі та Білорусії. Одночасно житло священика, зокрема у сільській місцевості носило назву “резиденція”.У результаті співпраці із п.Зиновієм Соколовським на основі вивчення матеріалів, що використовувалися у процесі зведення споруди та стилю будівельних робіт, взначено, що приблизним часом будівництва означеної священичої резиденції є період 60−70-хх рр. ХІХ ст. Відзначимо, що житлові будівлі парафіяльного священства Греко-Католицької Церкви у ХІХ ст. та першій половині ХХст. уже відрізнялися від звичайних хат селян. Можна стверджувати, що поступово у визначений час сформувався своєрідний архітектурний стиль помешкання галицького греко-католицького духовенства. Яскравим зразком такої архітектури є священичий парафіяльний будинок у с. Курипів. Парафіяльні житлові будинки у другій половині ХІХ ст. відрізняються від традиційної сільської забудови кількістю кімнат. У резиденції с. Курипів, на основі спогадів старожилів, їхнє число становило 4-ри. Це підтверджується і окремими архівними джерелами. У житлових будівлях галицького священства означеного вище часу почали з’являтися, а згодом чітко окреслилися окремі просторові зони. Так, здебільшого у правій частині будинку розмішувалися господарські приміщення − кухня, комора тощо. Невід’ємним елементом були веранда (“галерія”) та просторий коридор (“сіни”). Всі ці елементи чітко простежуються у згаданій резиденції. Безпосередньо житлова площа поділялася на власне житлову / відпочинкову − вітальню / залу, спальню (в окремих випадках кімнат для відпочинку могло бути декілька) та робочу − кабінет пароха, який одночасно використовувався як бібліотека. Хоча в деяких будівлях для бібліотеки відводилося окреме приміщення. У резиденції с. Курипів можна познайомитися із згаданими вище елементами внутрішнього планування священичого житла. Щоправда у другій половині ХХ ст. внутрішні приміщення піддавалися перебудові. Це було обумовлено зміною характеру цільового використання будівлі. Проте навіть тепер споруда плебанії є знаковою пам’яткою релігійної архітектури. Крім цього вона − свідчення діяльності представників верстви інтелігенції тодішнього українського соціуму. Представники Івано-Франківської округи Пласту НСОУ впродовж останніх років виступають з ініціативами щодо відновлення вкрай занедбаної на сьогоднішній час споруди священичої резиденції. Йдеться не тільки про реставрацію і збереження пам’ятки. Опираючись на досвід світового скаутингу, вирішено створити на основі плебанії особливий центр молодіжного та громадського значення. У пластовому середовищі такі місця називаються оселями. Отож, планується створення на основі відновленої резиденції та прилеглої до неї територіїокружного (обласного) пластового центру під назвою “Опільська Оселя” на базі якої передбачається: • проведення оздоровчо-рекреаційних таборів та інших пластових заходів; • функціонування туристично-мандрівного осередку окружного (обласного), а вподальшому − регіонального та всеукраїнського рівня; • організація діяльності центру вишкільних заходів Іввано-Франківської округи у нетаборовий період; • розбудова туристичного притулку для Пластприяту тощо; • забезпечення роботи тренінг-центру. Окрім цього приміщення резиденції планується використати для: • музейної експозиції присвяченій особистості о.Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху загалом та пропаганди тверезості у Галичині зокрема; • проведення досліджень із подальшою організацією експозиції етнографічного характеру “Галицьке Опілля”; • створення експозиції з історії національно-визвольного руху у регіоні середини ХХст.

Dublin Core Export

<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?>
<oai_dc:dc xmlns:dc='http://purl.org/dc/elements/1.1/' xmlns:oai_dc='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/' xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xsi:schemaLocation='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd'>
<dc:creator>Drogobițkii, I.</dc:creator>
<dc:creator>Tkacevskii, P.</dc:creator>
<dc:date>2023</dc:date>
<dc:description xml:lang='uk'><p>Священиче житло у с. Курипівє осердям колишнього комлексу будівель, демешкав представник кліруі який носив назву плебанія. Такий термін використовувався не тільки в Галичині, але й у Польщі та Білорусії. Одночасно житло священика, зокрема у сільській місцевості носило назву &ldquo;резиденція&rdquo;.У результаті співпраці із п.Зиновієм Соколовським на основі вивчення матеріалів, що використовувалися у процесі зведення споруди та стилю будівельних робіт, взначено, що приблизним часом будівництва означеної священичої резиденції є період 60&minus;70-хх рр. ХІХ ст. Відзначимо,&nbsp;що житлові будівлі парафіяльного священства Греко-Католицької Церкви у ХІХ ст. та першій половині ХХст. уже відрізнялися від звичайних хат селян. Можна стверджувати, що поступово у визначений час сформувався своєрідний архітектурний стиль помешкання галицького греко-католицького духовенства. Яскравим зразком такої архітектури є священичий парафіяльний будинок у с. Курипів. Парафіяльні житлові будинки у другій половині ХІХ ст. відрізняються від традиційної сільської забудови кількістю кімнат. У резиденції с. Курипів, на основі спогадів старожилів, їхнє число становило 4-ри. Це підтверджується і окремими архівними джерелами. У житлових будівлях галицького священства означеного вище часу почали з&rsquo;являтися, а згодом чітко окреслилися окремі просторові зони. Так, здебільшого у правій частині будинку розмішувалися господарські приміщення &minus; кухня, комора тощо. Невід&rsquo;ємним елементом були веранда (&ldquo;галерія&rdquo;) та просторий коридор (&ldquo;сіни&rdquo;). Всі ці елементи чітко простежуються у згаданій резиденції. Безпосередньо житлова площа поділялася на власне житлову / відпочинкову &minus; вітальню / залу, спальню (в окремих випадках кімнат для відпочинку могло бути декілька) та робочу &minus; кабінет пароха, який одночасно використовувався як бібліотека. Хоча в деяких будівлях для бібліотеки відводилося окреме приміщення. У резиденції с. Курипів можна познайомитися із згаданими вище елементами внутрішнього планування священичого житла. Щоправда у другій половині ХХ ст. внутрішні приміщення піддавалися перебудові. Це було обумовлено зміною характеру цільового використання будівлі. Проте навіть тепер споруда плебанії є знаковою пам&rsquo;яткою релігійної архітектури. Крім цього вона &minus; свідчення діяльності представників верстви інтелігенції тодішнього українського соціуму. Представники Івано-Франківської округи Пласту НСОУ впродовж останніх років виступають з ініціативами щодо відновлення вкрай занедбаної на сьогоднішній час споруди священичої резиденції. Йдеться не тільки про реставрацію і збереження пам&rsquo;ятки. Опираючись на досвід світового скаутингу, вирішено створити на основі плебанії особливий центр молодіжного та громадського значення. У пластовому середовищі такі місця називаються оселями. Отож, планується створення на основі відновленої резиденції та прилеглої до неї&nbsp;територіїокружного (обласного) пластового центру під назвою &ldquo;Опільська Оселя&rdquo; на базі якої передбачається: &bull; проведення оздоровчо-рекреаційних таборів та інших пластових заходів; &bull; функціонування туристично-мандрівного осередку окружного (обласного), а вподальшому &minus; регіонального та всеукраїнського рівня; &bull; організація діяльності центру вишкільних заходів Іввано-Франківської округи у нетаборовий період; &bull; розбудова туристичного притулку для Пластприяту тощо; &bull; забезпечення роботи тренінг-центру. Окрім цього приміщення резиденції планується використати для: &bull; музейної експозиції присвяченій особистості о.Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху загалом та пропаганди тверезості у Галичині зокрема; &bull; проведення досліджень із подальшою організацією експозиції етнографічного характеру &ldquo;Галицьке Опілля&rdquo;; &bull; створення експозиції з історії національно-визвольного руху у регіоні середини ХХст.</p></dc:description>
<dc:source>Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine (Ediția 7) 246-248</dc:source>
<dc:title>Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи</dc:title>
<dc:type>info:eu-repo/semantics/article</dc:type>
</oai_dc:dc>