| Articolul precedent |
| Articolul urmator |
 |
 253 1 |
| Ultima descărcare din IBN: 2023-04-26 17:37 |
| Căutarea după subiecte similare conform CZU |
| [726.5+27-72](477) (1) |
 SM ISO690:2012ДРОГОБИЦЬКИЙ, Ігор, ТКАЧІВСЬКИЙ, Петро. Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 7, 9-10 februarie 2023, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2023, Ediția 7, pp. 246-248. ISSN 2558 – 894X. |
| EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
| Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 7, 2023 |
||||||
|
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 7, Chişinău, Moldova, 9-10 februarie 2023 | ||||||
|
||||||
| CZU: [726.5+27-72](477) | ||||||
| Pag. 246-248 | ||||||
|
||||||
 Descarcă PDF |
||||||
| Rezumat | ||||||
Священиче житло у с. Курипівє осердям колишнього комлексу будівель, демешкав представник кліруі який носив назву плебанія. Такий термін використовувався не тільки в Галичині, але й у Польщі та Білорусії. Одночасно житло священика, зокрема у сільській місцевості носило назву “резиденція”.У результаті співпраці із п.Зиновієм Соколовським на основі вивчення матеріалів, що використовувалися у процесі зведення споруди та стилю будівельних робіт, взначено, що приблизним часом будівництва означеної священичої резиденції є період 60−70-хх рр. ХІХ ст. Відзначимо, що житлові будівлі парафіяльного священства Греко-Католицької Церкви у ХІХ ст. та першій половині ХХст. уже відрізнялися від звичайних хат селян. Можна стверджувати, що поступово у визначений час сформувався своєрідний архітектурний стиль помешкання галицького греко-католицького духовенства. Яскравим зразком такої архітектури є священичий парафіяльний будинок у с. Курипів. Парафіяльні житлові будинки у другій половині ХІХ ст. відрізняються від традиційної сільської забудови кількістю кімнат. У резиденції с. Курипів, на основі спогадів старожилів, їхнє число становило 4-ри. Це підтверджується і окремими архівними джерелами. У житлових будівлях галицького священства означеного вище часу почали з’являтися, а згодом чітко окреслилися окремі просторові зони. Так, здебільшого у правій частині будинку розмішувалися господарські приміщення − кухня, комора тощо. Невід’ємним елементом були веранда (“галерія”) та просторий коридор (“сіни”). Всі ці елементи чітко простежуються у згаданій резиденції. Безпосередньо житлова площа поділялася на власне житлову / відпочинкову − вітальню / залу, спальню (в окремих випадках кімнат для відпочинку могло бути декілька) та робочу − кабінет пароха, який одночасно використовувався як бібліотека. Хоча в деяких будівлях для бібліотеки відводилося окреме приміщення. У резиденції с. Курипів можна познайомитися із згаданими вище елементами внутрішнього планування священичого житла. Щоправда у другій половині ХХ ст. внутрішні приміщення піддавалися перебудові. Це було обумовлено зміною характеру цільового використання будівлі. Проте навіть тепер споруда плебанії є знаковою пам’яткою релігійної архітектури. Крім цього вона − свідчення діяльності представників верстви інтелігенції тодішнього українського соціуму. Представники Івано-Франківської округи Пласту НСОУ впродовж останніх років виступають з ініціативами щодо відновлення вкрай занедбаної на сьогоднішній час споруди священичої резиденції. Йдеться не тільки про реставрацію і збереження пам’ятки. Опираючись на досвід світового скаутингу, вирішено створити на основі плебанії особливий центр молодіжного та громадського значення. У пластовому середовищі такі місця називаються оселями. Отож, планується створення на основі відновленої резиденції та прилеглої до неї територіїокружного (обласного) пластового центру під назвою “Опільська Оселя” на базі якої передбачається: • проведення оздоровчо-рекреаційних таборів та інших пластових заходів; • функціонування туристично-мандрівного осередку окружного (обласного), а вподальшому − регіонального та всеукраїнського рівня; • організація діяльності центру вишкільних заходів Іввано-Франківської округи у нетаборовий період; • розбудова туристичного притулку для Пластприяту тощо; • забезпечення роботи тренінг-центру. Окрім цього приміщення резиденції планується використати для: • музейної експозиції присвяченій особистості о.Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху загалом та пропаганди тверезості у Галичині зокрема; • проведення досліджень із подальшою організацією експозиції етнографічного характеру “Галицьке Опілля”; • створення експозиції з історії національно-визвольного руху у регіоні середини ХХст. |
||||||
|
Dublin Core Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <oai_dc:dc xmlns:dc='http://purl.org/dc/elements/1.1/' xmlns:oai_dc='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/' xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xsi:schemaLocation='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd'> <dc:creator>Drogobițkii, I.</dc:creator> <dc:creator>Tkacevskii, P.</dc:creator> <dc:date>2023</dc:date> <dc:description xml:lang='uk'><p>Священиче житло у с. Курипівє осердям колишнього комлексу будівель, демешкав представник кліруі який носив назву плебанія. Такий термін використовувався не тільки в Галичині, але й у Польщі та Білорусії. Одночасно житло священика, зокрема у сільській місцевості носило назву “резиденція”.У результаті співпраці із п.Зиновієм Соколовським на основі вивчення матеріалів, що використовувалися у процесі зведення споруди та стилю будівельних робіт, взначено, що приблизним часом будівництва означеної священичої резиденції є період 60−70-хх рр. ХІХ ст. Відзначимо, що житлові будівлі парафіяльного священства Греко-Католицької Церкви у ХІХ ст. та першій половині ХХст. уже відрізнялися від звичайних хат селян. Можна стверджувати, що поступово у визначений час сформувався своєрідний архітектурний стиль помешкання галицького греко-католицького духовенства. Яскравим зразком такої архітектури є священичий парафіяльний будинок у с. Курипів. Парафіяльні житлові будинки у другій половині ХІХ ст. відрізняються від традиційної сільської забудови кількістю кімнат. У резиденції с. Курипів, на основі спогадів старожилів, їхнє число становило 4-ри. Це підтверджується і окремими архівними джерелами. У житлових будівлях галицького священства означеного вище часу почали з’являтися, а згодом чітко окреслилися окремі просторові зони. Так, здебільшого у правій частині будинку розмішувалися господарські приміщення − кухня, комора тощо. Невід’ємним елементом були веранда (“галерія”) та просторий коридор (“сіни”). Всі ці елементи чітко простежуються у згаданій резиденції. Безпосередньо житлова площа поділялася на власне житлову / відпочинкову − вітальню / залу, спальню (в окремих випадках кімнат для відпочинку могло бути декілька) та робочу − кабінет пароха, який одночасно використовувався як бібліотека. Хоча в деяких будівлях для бібліотеки відводилося окреме приміщення. У резиденції с. Курипів можна познайомитися із згаданими вище елементами внутрішнього планування священичого житла. Щоправда у другій половині ХХ ст. внутрішні приміщення піддавалися перебудові. Це було обумовлено зміною характеру цільового використання будівлі. Проте навіть тепер споруда плебанії є знаковою пам’яткою релігійної архітектури. Крім цього вона − свідчення діяльності представників верстви інтелігенції тодішнього українського соціуму. Представники Івано-Франківської округи Пласту НСОУ впродовж останніх років виступають з ініціативами щодо відновлення вкрай занедбаної на сьогоднішній час споруди священичої резиденції. Йдеться не тільки про реставрацію і збереження пам’ятки. Опираючись на досвід світового скаутингу, вирішено створити на основі плебанії особливий центр молодіжного та громадського значення. У пластовому середовищі такі місця називаються оселями. Отож, планується створення на основі відновленої резиденції та прилеглої до неї територіїокружного (обласного) пластового центру під назвою “Опільська Оселя” на базі якої передбачається: • проведення оздоровчо-рекреаційних таборів та інших пластових заходів; • функціонування туристично-мандрівного осередку окружного (обласного), а вподальшому − регіонального та всеукраїнського рівня; • організація діяльності центру вишкільних заходів Іввано-Франківської округи у нетаборовий період; • розбудова туристичного притулку для Пластприяту тощо; • забезпечення роботи тренінг-центру. Окрім цього приміщення резиденції планується використати для: • музейної експозиції присвяченій особистості о.Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху загалом та пропаганди тверезості у Галичині зокрема; • проведення досліджень із подальшою організацією експозиції етнографічного характеру “Галицьке Опілля”; • створення експозиції з історії національно-визвольного руху у регіоні середини ХХст.</p></dc:description> <dc:source>Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine (Ediția 7) 246-248</dc:source> <dc:title>Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи</dc:title> <dc:type>info:eu-repo/semantics/article</dc:type> </oai_dc:dc>
|
|
|
