Незважаючи на швидкоплинність політичних змін, які відбуваються у сучасному світі, необхідно пам’ятати про соціальну значимість юридичної професії, яка вимагає удосконалення своїх моральних якостей існування з метою поліпшення суспільних відносин. На сьогоднішній день етична культура юриста являється запорукою успіху його професійних досягнень та рушійною силою для врегулювання громадських конфліктів. Так чи інакше в основі етичної поведінки будь-якого суб’єкта закладені перш за все елементи моралі, які знаходять свій зовнішній прояв у вигляді етичної поведінки. Така поведінка здійснює позитивний вплив на суспільне середовище, яке прагне знаходитись в гармонії з оточуючим світом. Дискутуючи про етичну культуру юриста не потрібно забувати про всі існуючі правові цінності, які є такими важливими для його професійного становлення та буття. Вони відображають змістовне наповнення правової культури, яка разом з ними збагачує свій зміст за допомогою суб’єктів права, а також правосвідомості, юридичних знань, законності та правопорядку. У науковій літературі існують різні підходи до розуміння етичних засад професійної діяльності юриста, зокрема Л. В. Мальцева вважає, що професійна етика – це сукупність моральних норм, визначаючих ставлення людини до свого професійного обов’язку по відношенню до людей з якими він пов’язаний в силу своєї професії, у кінцевому рахунку й до всього суспільства загалом. Професійна діяльність юриста має специфічні особливості, які представляють собою високі вимоги до його ділових і особистісних якостей. Знання соціальних норм, стійкий імунітет до правового нігілізму і аморальності, високий рівень правової культури, громадянської позиції, оскільки без цього не може бути сучасного юриста [1, с. 46]. На думку Е. С. Камалєтдінова професійна мораль сучасного юриста представляє собою сукупність моральних ідей, поглядів і принципів, регулюючих поведінку представників юридичної професії, забезпечуючи моральний характер їх трудової діяльності і позаслужбової поведінки, так цей феномен має сьогодні особливу, життєво важливу, як для суспільства, так і для індивіда значимість [2, с. 218]. Також, А. Г. Лахман зазначає про те, що в учбовій діяльності під час формування професійної компетенції юриста неможна залишати поза увагою значення моральних цінностей, етичної культури, морального здоров’я і надійності людської особистості. Ціннісна настанова на виховання у кожному студенті високих моральних якостей повинна пронизувати навчальний процес, всю навчальну діяльність навчального закладу, групову і індивідуальну виховну роботу зі студентами, масовокультурні заходи [3, с. 151]. Разом з тим, з позиції З.З. Зінатулліна та В. Г. Івшина вважають, що юрист з високо розвинутим почуттям професійного обов’язку чітко уявляє собі, що необхідно робити в тій чи іншій життєвій ситуації. Професіонал, який свідомо та сумлінно виконує свої обов’язки, завжди розуміє, що виконує їх в інтересах соціуму (суспільства загалом, колективу, держави) та конкретної людини. Професійний обов’язок і органічно пов’язана з ним моральна категорія, як совість, яка проявляється в усвідомленні та відчутті юристом професійного обов’язку, як обов’язку особистого, визначає професійну відповідальність юриста, як міру усвідомлення й слідування своїм професійним обов’язкам, рівню вини за їх невиконання або неналежне виконання [4, с. 86-87]. До важливих професійних якостей юриста відноситься перш за все: етична культура, мораль, сумлінність та людяність, що представляють собою фундаментальне значення для формування, розвитку та удосконалення професійної діяльності юриста. Розкриваючи етичні засади професійної діяльності юриста необхідно звернутись до розуміння правової культури, яка може проявляється у різних формах. Так, Н. В. Руднєва вважає, що сучасне розуміння правової культури – це перш за все інтегрований процес культурного сприйняття суспільством правових цінностей, правових знань, опосередкованих досвідом попередніх поколінь [5, с. 66]. А. С. Бондарєв вважає, що правова культура повинна характеризувати не ті чи інші правові цінності, а суб’єктів права як індивідуальних, так і колективних, фіксу вати та відображати рівень їх правового розвитку, правової досконалості, здатність якісно творити та ефективно використовувати необхідні правові заходи для досягнення своїх правомірних цілей, інтересів та потреб [6, с. 15]. У зв’язку з чим О. Ф. Скакун стверджує, що правова культура юриста представляється в критичному осмисленні законів, правових норм, правових явищ з погляду їх морального, гуманістичного та демократичного змісту. Професійна культура юриста припускає: уміння користуватися правовим інструментарієм (законами й іншими правовими актами); знання законодавства і можливостей юридичної науки; переконаність у необхідності і соціальній корисності законів і підзаконних актів [7, с. 473]. О. В. Петров та Т. Ю. Котрікова вважають, що професійна правова культура – це правова культура особливих соціальних суб’єктів, діяльність яких безпосередньою метою має застосування або забезпечення юридичних норм, а також наукове пізнання правової системи суспільства. Також, на думку авторів професійна правова культура є однією з форм правової культури суспільства; професійна правова культура характеризується більш глибоким знанням законодавства, розумінням механізму правового регулювання, засобів та методів забезпечення правопорядку; професійна правова культура передбачає впевненість в необхідності, соціальній корисності права і неприпустимості порушення правопорядку; професійна правова культура є базисом для розвитку масової правової культури [8, с. 329-330]. Наявність професійної культури юриста свідчить про те, що така особа наділена етичними якостями, які складають фундаментальні засади його діяльності. Як зазначає Д. В. Деккерт важливим якісним структурним елементом професійної культури є правові цінності. Так, формування правових цінностей як елемента професійної культури юристів – процес творчий, інтелектуальний і постійний. Особливістю юридичної професії незалежно від її профільного спрямування є те, що вона сама по собі являється певним чином «автономною» правовою цінністю. Рівень правової культури юристів визначає рівень їх професійної культури. Правові цінності юристів, як структурні компоненти професійної культури, поєднують в собі все інше – знання, вміння, навички та якості [9, с. 146]. Насправді професійна правова культура має особливе значення для повноцінного розвитку особи, яка сумлінно ставиться до виконання своїх службових обов’язків. Професійна діяльність юристів повинна здійснюватись на етичних, моральних та культурних засадах, які визначають можливі перспективні напрямки їх всебічної реалізації. Такими чином, можна зазначити, що на сьогоднішній день етичні засади професійної діяльності юриста мають актуальне значення. Оскільки, сучасні європейські та світові тенденції вказують на шлях демократії та еволюції суспільного розвитку. Професійна діяльність юристів охоплює собою різні сторони суспільного життя, що говорить про об’єктивність тісного спілкування між представником юридичної професії та звичайною особою. Таке спілкування беззаперечно має засновуватись на спільній взаємоповазі та доброзичливості. Етичні засади професійної діяльності юристів передбачають врегулювання суспільних відносин за допомогою етики спілкування, вміння слухати та відповідати на запитання, зосередженні та відображенні перш за все моральних якостей, які власне й формують загальне уявлення про неї. Мораль закладена в основу етичної поведінки, представляє її цінність та унікальність. Крім того, без неї важко уявити процес формування правової культури, яка також є властивою та невідокремленою від неї. Правова культура охоплює собою правосвідомість, правові цінності, знання про право та закони, правила їх застосування, правову поведінку, психологію та ідеологію. Формою правової культури є професійна правова культура, яка перш за все стоїть на сторожі дотримання законності та правопорядку. Так чи інакше, незмінним залишається той факт, що етичні засади професійної діяльності юриста продовжують залишатися актуальними серед пріоритетних досліджень сучасної юридичної науки. Адже, мораль та право представляють собою нескінченно важливе значення для функціонування та розвитку держави і людства, які в умовах панування демократії цінуватимуть етичні засади професійної діяльності юристів на всіх історичних етапах розвитку