У статті аналізується історико-правове становлення такого правового інституту трудового права, як санкції трудо- вого права. Автором визначаються особливості становлення цього правового інституту в період 1917‒1941 рр., у період становлення радянської системи права. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, прийняті радянською владою у сфері притягнення до дисциплінарної відповідальності. Автором підкреслюється, що в період 1917‒1941 рр. особли- ва увага приділялася правовому регулюванню забезпечення дотримання трудової дисципліни. Визначено, що існувала низка стягнень трудового права, які накладалися за рішенням колективів робітників і службовців окремих підприємств за порушення режиму робочого часу і невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку. Встановлено, що так звані «дисциплінарні товариські суди» могли застосовувати такі заходи: 1) догана з оголошенням її на підприємстві або установі; 2) тимчасове позбавлення права участі у виборах і права бути обраним до профспілкових організації на термін не більше 6 місяців; 3) тимчасове переміщення на нижчу за ієрархією посаду з оплатою за нижчою тарифною ставкою на строк не більше одного місяця; 4) направлення на важкі суспільно необхідні роботи з оплатою за ставкою виконуваних ро- біт; 5) у разі наполегливого небажання підкоритися товариської дисципліни та декількох стягнень винний як нетрудовий елемент звільнявся від підприємства і передавався в концентраційний табір. Зроблено висновок, що в період від Жовтне- вої революції до початку Великої Вітчизняної війни в системі санкцій трудового права розвивається переважно система дисциплінарних санкцій, інших заходів дисциплінарного впливу. Встановлено, що штрафи були скасовані відразу після революції. З’ясовано, що для цього періоду також характерна широка криміналізація діянь, які порушували правопорядок у сфері праці.

This scientific paper analyzes the historical and legal formation of such legal institution of labor law as labor law sanctions. Author defines the features of formation of this legal institution in period of 1917–1941 years, which is the period of the Soviet legal system formation. Author analyzes the main legal acts adopted by the Soviet authorities concerning disciplinary liability. The author emphasizes that in the period 1917–1941 years particular attention was paid to legal regulation enforcing labor discipline. It is determined that there were a number of labor law sanctions that were imposed by the decision of collectives of workers and employees of certain enterprises for breach of working time and the failure of internal labor regulations. It is found that the socalled “disciplinary comrade courts” could apply the following measures: 1) giving a reprimand with its announcement within the enterprise or institution; 2) temporary deprivation of the right to vote and to be elected to trade union organization for a period of not more than 6 months; 3) temporary transfer to a lower position (job) with remuneration of labor at a lower tariff rate for a period not exceeding one month; 4) assignment for severe socially necessary work with remuneration of labor at the rate of work performed; 5) in the case of persistent refusal to submit to comradely discipline and several penalties applied, the guilty person could be proclaimed to be a non-labor element, dismissed from the enterprise and imprisoned in a concentration camp. It is concluded that in the period from the October Revolution to the beginning of the Great Patriotic War, the disciplinary sanctions and other disciplinary measures are the ones that mainly develop within the system of labor law sanctions. It is established that the fines were canceled immediately after the revolution. It is found that this period is also characterized by a broad criminalization of acts that violate law and order in the workplace.