Релігійні інституції як ілюстрація ідентичностей єврейського населення м. Балти (на матеріалах архівних документів ДАХмо)
Close
Articolul precedent
Articolul urmator
28 0
SM ISO690:2012
ПЕТРОВА, Наталія, ЧІНЕНА, Ольга. Релігійні інституції як ілюстрація ідентичностей єврейського населення м. Балти (на матеріалах архівних документів ДАХмо). In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 8, 8-9 februarie 2024, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2024, Ediția 9, pp. 335-336. ISSN 2558 – 894X.
EXPORT metadate:
Google Scholar
Crossref
CERIF

DataCite
Dublin Core
Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine
Ediția 9, 2024
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society"
8, Chişinău, Moldova, 8-9 februarie 2024

Релігійні інституції як ілюстрація ідентичностей єврейського населення м. Балти (на матеріалах архівних документів ДАХмо)

Religious institutions as an illustration of the identities of the Jewish population of the city of Balta (based on the materials of the archival documents of DAHmO)


Pag. 335-336

Петрова Наталія, Чінена Ольга
 
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
 
 
Disponibil în IBN: 23 mai 2024


Rezumat

Варіативність ідентичності єврейського суспільства відображена не тільки у наявності релігійних течій в юдаїзмі, а також в принципах формування релігійних установ в межах одного населеного пункту. Одним з джерел дослідження даного питання, в межах Балти та Балтського повіту є архівний документ «Наряд Подольского губернского правления о проверке правильности сущеcтвования еврейских молитвенных домов», що зберігається у Державному архіві Хмельницької області, інформація в джерелі структурована у вигляді таблиці: назва синагоги/молитовного дому, номер та дата дозволу на відкриття, П.І.Б. скарбничого, старости та вченого (казенного рабина), кількість прихожан за 1913–1914 рр. Ці дані дають змогу з’ясувати не тільки види ідентичностей, а також найбільш поширені варіації самоідентифікації серед єврейської спільноти Балти. Аналіз представленого джерела виявив наявність декількох варіацій, що відображаються у назвах релігійних установ. Так у синагогах простежується локальна та регіональна колективна само-свідомість, а саме: Сандігурська, Кодимська, Коритненська, Білоруська, Тальнянська, Тростянецька, Савранська, що походять від назв населених пунктів та регіонів. Інші назви демонструють професійну ідентичність: Велика – купецька, Цехова та Реміснича. Важливо зазначити наявність колективної ідентифікації за релігійною течією в юдаїзмі, що в деяких випадках об’єднувала у собі як локальну етнічну свідомість так і конфесійну (Савранська, Сандігурська). Виходячи з наведених даних, щодо кількості прихожан, найбільш чисельною станом на 1913–14 рр. була релігійна громада хасидів (Велика синагога з кількістю прихожан 375 осіб). Наявність такої диференціації у єврейській громаді Балти пов’язана, перш за все, з адміністративним статусом міста та географічним положенням, що сформувало сприятливі умови для розвитку торгівлі та ремесл – основу професійної діяльності євреїв. Таким чином в означеному документі чітко простежується варіативність са-мосвідомості єврейської спільноти: локальна, регіональна, професійна, релігійна (за відповідною течією) та гібридна, що формується на основі конфесійної та тери-торіальної ідентичностей.