| Articolul precedent |
| Articolul urmator |
 |
 19 0 |
 SM ISO690:2012КОЖУХАР , Катерина. Великодні традиції українців с. Чубара Ришканського р-ну (за матеріалами польових досліджень). In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 8, 8-9 februarie 2024, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2024, Ediția 9, pp. 327-328. ISSN 2558 – 894X. |
| EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
| Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 9, 2024 |
||||||
|
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 8, Chişinău, Moldova, 8-9 februarie 2024 | ||||||
|
||||||
| Pag. 327-328 | ||||||
|
||||||
 Descarcă PDF |
||||||
| Rezumat | ||||||
Чубара – село, яке входить до комуни Василєуци Ришканського р-ну. За етнічним складом понад 82 % мешканців – українці. За інформацією респондентів, на Стрете́ е́ нія зима в весну переходить. За два тижні до і за два після 14 березня гуляє Докі́і́я, качаїца, і кожухи трусе: тоди вже начиналаса весна. На 40 святих пекли 40 холубашів і роздавали дітям, визначали погоду за допомогою курячого яйця, яке на ніч виносили надвір і клали на паркан: лопнуло єйцо, значит лопнули морози. Якщо ж яйце залишалося цілим, то треба було очікувати морозів ще 40 днів. На Масляну печуть млинці і спалюють опудало Зими. На Теплого Олекси господині відкривають усі двері в хаті і виносять веретки́ и́ , удіяла, пудушки́ и́ – всьо виносили і сушили. Якщо старенькі бабусі були не в змозі це зробити, то на мотузок чіпляли червону ганчірку. На Благовіщення забороняється будьяка робота. У цей день спостерігають за прикметами: якщо ластівки прилетіли, то буде тепло; якщо вперше побачиш багато лелек, то все літо будеш в компанії, а якщо тільки одного, то будеш ходити одна. Великоднім святам передує Великий піст. Освяченою на Вербну неділю ве́ е́ рбою б’ють злегка по голові і приказують: «Шоп голова не боліла», потім кладуть на покуть до ікон і зберігають упродовж року. Котики з освяченої верби вважають цілющими. За прикметами, нічого в цей день не можна садити, бо все піде в стовбі́і́ря. На Чистий четвер наводять порядки в хаті, на подвір’ї, на кладовищі. Фарбують єйци. У суботу печуть паски, готують великодню корзину, куди кладуть зелений чьоснок, свіже сало, хліп і сіль, хрін, луплене єйцо (гусяче), галунки з лушпиною, пе́ е́ санки, яблуко і пасочьку, та замащуют піч. У великодню ніч не сплять: старі йдуть на службу, а молодь пускає палюхи́ и́ (ракети). Повернувшись із церкви вмиваються галунками і копійками. Розговляються проскурами, освяченими галунками і паскою. Дівчата і жінки з’їдають освячене яблуко. Коли церкви не було, великодній кошик о 5-й ранку виносили на заздалегідь приготовлений на подвір’ї стіл, і, забираючи його, говорили: «Це Бог мені посвятив». Святкували три дні. Спостерігали, як сонце гуляє. Влаштовували колиски і гуляння. На третій день йшли на кладовище з де́ е́ ревцем. На Юрія викопані на долині ґізки́ и́ установлювали на ворота і хвіртки. До всього живого (корова, свиня, кури, пес), коло дверей і на кожному розі хати клали вербові гілочки. На Вознисєніє востаннє форбували галунки, йшли на кладовище і роздавали помани. Описані елементи весняної обрядовості с. Чубара засвідчують високий ступінь збереженості та семантичної наповненості української традиційної культури в Республіці Молдова. |
||||||
|
Cerif XML Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <CERIF xmlns='urn:xmlns:org:eurocris:cerif-1.5-1' xsi:schemaLocation='urn:xmlns:org:eurocris:cerif-1.5-1 http://www.eurocris.org/Uploads/Web%20pages/CERIF-1.5/CERIF_1.5_1.xsd' xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' release='1.5' date='2012-10-07' sourceDatabase='Output Profile'> <cfResPubl> <cfResPublId>ibn-ResPubl-204564</cfResPublId> <cfResPublDate>2024</cfResPublDate> <cfVol>Ediția 9</cfVol> <cfStartPage>327</cfStartPage> <cfISBN></cfISBN> <cfURI>https://ibn.idsi.md/ro/vizualizare_articol/204564</cfURI> <cfTitle cfLangCode='UK' cfTrans='o'>Великодні традиції українців с. Чубара Ришканського р-ну (за матеріалами польових досліджень)</cfTitle> <cfAbstr cfLangCode='UK' cfTrans='o'><p>Чубара – село, яке входить до комуни Василєуци Ришканського р-ну. За етнічним складом понад 82 % мешканців – українці. За інформацією респондентів, на Стрете́ е́ нія зима в весну переходить. За два тижні до і за два після 14 березня гуляє Докі́і́я, качаїца, і кожухи трусе: тоди вже начиналаса весна. На 40 святих пекли 40 холубашів і роздавали дітям, визначали погоду за допомогою курячого яйця, яке на ніч виносили надвір і клали на паркан: лопнуло єйцо, значит лопнули морози. Якщо ж яйце залишалося цілим, то треба було очікувати морозів ще 40 днів. На Масляну печуть млинці і спалюють опудало Зими. На Теплого Олекси господині відкривають усі двері в хаті і виносять веретки́ и́ , удіяла, пудушки́ и́ – всьо виносили і сушили. Якщо старенькі бабусі були не в змозі це зробити, то на мотузок чіпляли червону ганчірку. На Благовіщення забороняється будьяка робота. У цей день спостерігають за прикметами: якщо ластівки прилетіли, то буде тепло; якщо вперше побачиш багато лелек, то все літо будеш в компанії, а якщо тільки одного, то будеш ходити одна. Великоднім святам передує Великий піст. Освяченою на Вербну неділю ве́ е́ рбою б’ють злегка по голові і приказують: «Шоп голова не боліла», потім кладуть на покуть до ікон і зберігають упродовж року. Котики з освяченої верби вважають цілющими. За прикметами, нічого в цей день не можна садити, бо все піде в стовбі́і́ря. На Чистий четвер наводять порядки в хаті, на подвір’ї, на кладовищі. Фарбують єйци. У суботу печуть паски, готують великодню корзину, куди кладуть зелений чьоснок, свіже сало, хліп і сіль, хрін, луплене єйцо (гусяче), галунки з лушпиною, пе́ е́ санки, яблуко і пасочьку, та замащуют піч. У великодню ніч не сплять: старі йдуть на службу, а молодь пускає палюхи́ и́ (ракети). Повернувшись із церкви вмиваються галунками і копійками. Розговляються проскурами, освяченими галунками і паскою. Дівчата і жінки з’їдають освячене яблуко. Коли церкви не було, великодній кошик о 5-й ранку виносили на заздалегідь приготовлений на подвір’ї стіл, і, забираючи його, говорили: «Це Бог мені посвятив». Святкували три дні. Спостерігали, як сонце гуляє. Влаштовували колиски і гуляння. На третій день йшли на кладовище з де́ е́ ревцем. На Юрія викопані на долині ґізки́ и́ установлювали на ворота і хвіртки. До всього живого (корова, свиня, кури, пес), коло дверей і на кожному розі хати клали вербові гілочки. На Вознисєніє востаннє форбували галунки, йшли на кладовище і роздавали помани. Описані елементи весняної обрядовості с. Чубара засвідчують високий ступінь збереженості та семантичної наповненості української традиційної культури в Республіці Молдова.</p></cfAbstr> <cfResPubl_Class> <cfClassId>eda2d9e9-34c5-11e1-b86c-0800200c9a66</cfClassId> <cfClassSchemeId>759af938-34ae-11e1-b86c-0800200c9a66</cfClassSchemeId> <cfStartDate>2024T24:00:00</cfStartDate> </cfResPubl_Class> <cfResPubl_Class> <cfClassId>e601872f-4b7e-4d88-929f-7df027b226c9</cfClassId> <cfClassSchemeId>40e90e2f-446d-460a-98e5-5dce57550c48</cfClassSchemeId> <cfStartDate>2024T24:00:00</cfStartDate> </cfResPubl_Class> <cfPers_ResPubl> <cfPersId>ibn-person-10785</cfPersId> <cfClassId>49815870-1cfe-11e1-8bc2-0800200c9a66</cfClassId> <cfClassSchemeId>b7135ad0-1d00-11e1-8bc2-0800200c9a66</cfClassSchemeId> <cfStartDate>2024T24:00:00</cfStartDate> </cfPers_ResPubl> </cfResPubl> <cfPers> <cfPersId>ibn-Pers-10785</cfPersId> <cfPersName_Pers> <cfPersNameId>ibn-PersName-10785-7</cfPersNameId> <cfClassId>55f90543-d631-42eb-8d47-d8d9266cbb26</cfClassId> <cfClassSchemeId>7375609d-cfa6-45ce-a803-75de69abe21f</cfClassSchemeId> <cfStartDate>2024T24:00:00</cfStartDate> <cfFamilyNames>Kozhukhar</cfFamilyNames> <cfFirstNames>Ekaterina</cfFirstNames> <cfFamilyNames>Кожухарь</cfFamilyNames> <cfFirstNames>Екатерина</cfFirstNames> <cfFamilyNames>Кожухар </cfFamilyNames> <cfFirstNames>Катерина</cfFirstNames> </cfPersName_Pers> </cfPers> </CERIF>
|
|
|
