Питання дослідження весільного ритуалу в етноконтактних зонах є надзвичайно актуальним. Польові дослідження, проведені нами на теренах україно-молдовського порубіжжя, дозволили дослідити деякі аспекти молдовського та українського весілля, ролі та місця традицій, новацій і взаємовпливів у формуванні локальних варіантів весільної обрядовості. У доповіді буде узагальнено матеріали спогадів про весілля мешканців групи українських та молдовських сіл. На основі отриманих свідчень зроблено спробу відтворити та проаналізувати структуру, зміст весілля регіону. Для всіх опитаних респондентів весілля було однією з найбільш важливих та яскравих подій, наша дослідницька увага зосереджувалась і на трансформаційних змінах та взаємовпливах у весільній обрядовості середини – другої половини ХХ ст. Структурна багатогранність весільного ритуалу, варіативність та різноманітність імпровізації окремих обрядових дій зумовили деякі складнощі дослідження, викликали певні труднощі реконструкції структури і змісту. Опитані нами респонденти інколи давали неповні або суперечливі відповіді, подекуди складно було відтворити окремі обрядодії або уявити вигляд тих чи інших весільних обрядових атрибутів, які сьогодні вже не побутують. У кожному з циклів репрезентовані обрядові дії санкціонуючого характеру, виконання яких супроводжувалися використанням обрядових атрибутів як спеціально виготовлених для весілля, так і предметів домашнього вжитку, знарядь тощо. Зокрема: пшениця, хліб (шматок), калачі, жемне, вино/ горілка, цукерки, гроші, каблучки, кожух, подушка, решето, плоска, келишки/чарки, фата, фартух, весільний вінок, рушники, хустина біла, хустка, сорочка, віз/підвода, вода (в т. ч. освячена), коні, придане (д)зестри), стілець. Спогади респондентів стосуються ключових обрядів і звичаїв весілля, вони традиційно відтворюють три весільних цикли: передвесільний, власневесільний і післявесільний, зберігаючи традиційну послідовність обрядодій.