<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?>
<resource xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xmlns='http://datacite.org/schema/kernel-3' xsi:schemaLocation='http://datacite.org/schema/kernel-3 http://schema.datacite.org/meta/kernel-3/metadata.xsd'>
<creators>
<creator>
<creatorName>Kolomiiciuk, O.</creatorName>
<affiliation>Institutul Studiul Artelor, Folclor și Etnologie „M.Rylski”, Ucraina</affiliation>
</creator>
</creators>
<titles>
<title xml:lang='uk'>Апотропейний вимір святвечірньої обрядовості на Бойківщині</title>
</titles>
<publisher>Instrumentul Bibliometric National</publisher>
<publicationYear>2021</publicationYear>
<relatedIdentifier relatedIdentifierType='ISBN' relationType='IsPartOf'>978-9975-62-448-0</relatedIdentifier>
<subjects>
<subject schemeURI='http://udcdata.info/' subjectScheme='UDC'>398.3(=161.2)</subject>
</subjects>
<dates>
<date dateType='Issued'>2021</date>
</dates>
<resourceType resourceTypeGeneral='Text'>Conference Paper</resourceType>
<descriptions>
<description xml:lang='uk' descriptionType='Abstract'><p>Завершальний період із циклу зимових свят в українців Бойківщини (другий / Водохресний / Бабин Святий вечір, Йордан та Стрітення) пов&rsquo;язаний із відчутними апотропейними мотивами. Донині вони посідають належне місце в духовній культурі горян і віднаходять свій вияв, зокрема, в обрядовому посвяченні власного дому й обійстя напередодні Водохреща / Йордану. Усі обряди-обереги й ритуальні практики цього періоду, вочевидь, були націлені на творення невидимого бар&rsquo;єру для сил зла та різних демонологічних істот, які на межі зими й весни несли особливу загрозу для локального мікропростору людини з позицій традиційних світоуявлень. На Бойківщині подібна оберегова тема в зимовий період народного календаря не мислилась без архаїчної ритуальної практики &laquo;закусування&raquo;, втілена в хронотопі другого Святого вечора (18 січня за ст. ст.). Дарма, що практично невідома сучасній європейській етнології / антропології, вказана обрядодія, хоча й в трансформованому вигляді, становить невід&rsquo;ємний атрибут сучасних йорданських традицій в значній частині населених пунктів Галицької Бойківщини (Івано-Франківська та Львівська обл.). Одними із репрезентантів цього, без сумніву, унікального явища можуть слугувати бойківські села Спас та Ілемня Калуського району, що на Івано-Франківщині. Тут енергетика обрядодії, заснована на вітальних конотаціях, свідчить про закладені в неї глибоко символічні сенси. Ритуальне &laquo;закусування&raquo; симфонічно входить в народні сюжети кроплення святою водою власної домівки, а також життєво важливих об&rsquo;єктів поряд із нею: криниці, стодоли, стайні тощо. В тексті самого обряду присутні й обхід подвір&rsquo;я за рухом сонця, й вкидування бобових у господарські приміщення, й нанесення крейдою хрестиків на стінах і дверях житла, а також господарських будівель, та, власне, саме &laquo;закусування&raquo; спеціально випечених для цього коржиків або булочок на кутах (&laquo;углах&raquo;) помешкання. Слід наголосити, що авторами назви цього незвичного явища календарно-обрядової культури є її ж носії. В той же час народна інтерпретація практики &laquo;закусування&raquo; є здебільшого редукованою й потребує подальшого наукового аналізу та вивчення.</p></description>
</descriptions>
<formats>
<format>application/pdf</format>
</formats>
</resource>