Articolul precedent |
Articolul urmator |
336 2 |
Ultima descărcare din IBN: 2022-10-27 08:31 |
Căutarea după subiecte similare conform CZU |
316.7(477) (1) |
Социология культуры. Культурный контекст социальной жизни (812) |
SM ISO690:2012 КОЛЄСНІК, Людмила. Українсько-східнороманська інтерференція в умовах фронтальних і афронтальних контактів. In: Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic, Ed. 6, 10 noiembrie 2021, Chisinau. Chişinău: Fox Trading SRL (Editura UNU), 2021, Ediția 6, p. 50. ISBN 978-9975-62-448-0. |
EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic Ediția 6, 2021 |
||||||
Simpozionul "Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic" 6, Chisinau, Moldova, 10 noiembrie 2021 | ||||||
|
||||||
CZU: 316.7(477) | ||||||
Pag. 50-50 | ||||||
|
||||||
Descarcă PDF | ||||||
Rezumat | ||||||
Міжмовні й міжкультурні контакти української й східнороманських мов мають давню історію. Упродовж тривалого часу вони були підтримані політичними чинниками, хоча зумовлені насамперед територіально. Зона фронтальних, суміжних контактів завжди була об’єктом особливої уваги дослідників-мовознавців, культурологів, соціологів, адже ці живі постійні контакти зумовлювали не лише мовну, а й культурну інтерференцію. В українському просторі такими зонами фронтальних контактів зі східнороманськими мовами є прикордонна частина Північної Буковини, Південна Бессарабія, прикордонна частина Закарпаття. Ці території є зоною побутування значної кількості східнороманських запозичень, що тематично окреслюють сфери народного господарювання й побуту. Як регіоналізми низка таких слів потрапила до літературної мови. Наразі значна частина цієї лексики перейшла до пасивного словника мовців. Варто наголосити, що запозичення не спричиняють руйнації лексичних систем контактних мов, а взаємно їх збагачують. На ґрунті національних мов, а радше конкретних діалектів обох мов (оскільки активні процеси адаптації можна спостерігати насамперед у реальному мовленні), запозичення зазнають фонетичного й акцентного пристосування до системи мови-реципієнта, семантичних видозмін і, як наслідок, увійшовши в мову, впливають на її розвиток, формують систему похідних назв. Серед іншомовної лексики помітним явищем є так звані повторні запозичення. Слова східнороманської генези поширені також у несуміжних, афронтальних зонах, де немає прямого безпосереднього контактування мовців. Дослідження таких фактів і причин їх постання є однією із актуальних проблем вивчення запозичень та інтерференції. В умовах безпосереднього контакту (на рівні індивідуального спілкування, побутування в білінгвальному середовищі) помітна інтерференція словотвірних моделей, наприклад, утворення нових назв від питомого кореня із використанням запозичених словотвірних засобів. На діалектному ґрунті питомі й запозичені лексеми часто є дублетами, які мають різну частотність вживання. Складні процеси семантичної інтерференції нині описано найменше. Дослідження українсько-східнороманської міжмовної інтерференції видається перспективним у звʼязку з тим, що вже сформувалося нове покоління мовців-білінгвів у нових історичних і суспільно-культурних умовах. |
||||||
|
Google Scholar Export
<meta name="citation_title" content="Українсько-східнороманська інтерференція в умовах фронтальних і афронтальних контактів"> <meta name="citation_author" content="Колєснік Людмила"> <meta name="citation_publication_date" content="2021"> <meta name="citation_collection_title" content="Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic"> <meta name="citation_volume" content="Ediția 6"> <meta name="citation_firstpage" content="50"> <meta name="citation_lastpage" content="50"> <meta name="citation_pdf_url" content="https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/50-50_58.pdf">