На початку повномасштабної російсько-української війни (після 24.02.2022 р.) з України до ФРН, за даними Федерального Міністерства внутрішніх справ Німеччини, виїхало близько 160 тис. українських вимушених мігрантів. Станом на квітень 2022 р. їх кількість перевищила 300 тис. осіб, на 06.05.2022 р. – 400 тис., на 07.10.2022 р. – 1 002 763, на кінець грудня 2023 р. – 1 132 млн осіб – і це переважно жінки й діти. У Німеччині чисельність новоприбулих постійно збільшується, проте їм не відмовляють і відразу спрямовують переважно до невеликих міст і сіл. Найбільша проблема емігрантів – це, передусім, тривога за родиною, побут, і звісно, – освіта (дошкільна, шкільна та вища). У Німеччині дошкільна та шкільна освіта здобувається у місцевих навчальних закладах (садочки, школи). Значну допомогу в ФРН переселенці отримують від українських організацій (понад 50 інституцій – громадські, релігійні, волонтерські, скаутські, центри прийняття біженців тощо. Однак у Німеччині для здобувачів вищої освіти з України спростили умови вступу до ЗВО. За правилами ФРН, подати документи до вишів можуть ті абітурі-єнти, які мають атестат Abitur (навчання триває 12–13 років). Вступники з України повинні провчитися 1 рік у Studienkolleg (Коледж підготовки до вищої освіти в Німеччині), і лише після цього вони здобувають право на вищу освіту в німецькому ВНЗ. Нині, за рішенням Конференції міністрів освіти та культури федеральних земель Німеччини, для «втікачів від війни» зробили виняток. І без відповідного документа студенти 1-го курсу можуть подавати заявку на студентське місце до одного з ВНЗ ФРН. Вступні іспити зазвичай відсутні, але необхідне знання німецької мови, якщо спеціальність не англомовна. Навчання переважно безкоштовне. Отже, завдячуючи значній підтримці органів влади ФРН, попри різноманітні труднощі у навчанні на всіх рівнях, освітній процес у житті українських емігрантів триває, що є важливим складником у формуванні майбутнього суспільства.