До маловідомої сторінки історії та духовної культури початку XVIII-го століття відноситься й видання у січні 1708 року у м. Алеппо (Сирія) за суцільні кошти видатного українського гетьманаІ. Мазепи, але у типографії, яка була подарована арабським православним християнам К. Бринковяном, «Євангелія» арабською мовою – видатна пам’ятка православної духовної культури. Відомо, що І. Мазепа за 21-річний період гетьманування в Україні підтримував тісні зв’язки з православ’ям Близького Сходу, які здійснювалися, перетинаючи території Молдови та Валахії, звідки шлях українських посланців продовжувався через столиці цих князівств – містами Ясси та Бухарест – а далі через Дунай на Південь. Результатом цих зв’язків стала згода І. Мазепи на фінансування видання «Євангелія» арабською мовою. Тому можна стверджувати про існування тісного співробітництва між українськими, молдовськими та валаськими високими церковними ієрархами та політичними діячами того часу, з одного боку, та Антіохійським Патріархом/Алепським Митрополитом Афанасієм, з іншого. У цьому контексті доцільним уявляється висвітлення невідомих в Україні даних про історію Бухарестського оригіналу «Євангелія», розшифрування титулів гетьмана на початковій сторінці самого видання, аналіз та оприлюднення вперше перекладів із грецької та арабських мов початку ХVІІІ-го століття вступної частини, автором якої був згаданий Антіохійський Патріарх Афанасій, доля цього «unicum exemplarium» протягом ХVІІІ-го – ХІХ-го століть, коли у 1882 р. відомий румунський колекціонер, підполковник Дмітріє Паппазоглу, високо цінуючи раритетність цього видання, вирішив запропонувати його для подальшого зберігання в Бібліотеці Румунської Академії. Завдяки цьому шляхетному кроку, ми і змогли через понад 130 років знову доторкнутися великої спільної справи І. Мазепи та К. Бринковяну. Про шляхетність українського гетьмана в достатку свідчать висловлені слова вдячності Антіохійським Патріархом (на момент виходу «Євангелія» – Алепським Митрополитом) Афанасієм на адресу І. Мазепи, надруковані у вступній частині Святого Письма грецькою (1 сторінка) та арабською мовами (6 сторінок), яких автор вперше переклав українською мовою з оригіналу. Так, у вступі до «Євангелія» зокрема зазначалося про «славетного пана гетьмана Івана Мазепи», а його контент включає 243 пронумеровані сторінки. Окреме місце, як з типографської, так із змістовної точок зору, посідає зображення герба І. Мазепи. У верхній частині другої сторінки «Євангелія» у рукописному виконанні грецькою мовою розміщений текст, який в перекладі українською мовою, звучить так: «Благословенний Іван Мазепа, Гетьман Її Царської Величності Війська Запорізького, кавалер Ордена Святого Апостола Андрія Первозванного». [Переклад українською мовою здійснено вперше. – Автор.]. Арабський тест вступу перенасичений заслуженими компліментами і вдячністю на адресу І. Мазепи, що також перекладено автором вперше.