Виокремлення української мови як одного з пріоритетних напрямків досліджень створеного 1991 р. наукового підрозділу засвідчує тодішня його назва – «Відділ історії, мови і культури українців Молдови», що підтверджує розуміння мови як одного із найважливіших маркерів етнічної ідентичності місцевого українства. Студіювання української мови на теренах РМ здійснювалося в діалектологічному, соціолінгвістичному, лінгводидактичному та етнолінгвістичному ракурсах. З’ясовано, що досліджувані говірки мають особливий шлях розвитку, зумовлений історичними, етнодемографічними, політичними та власне лінгвістичними чинниками, відірваністю від мовної материзни, функціонуванням в іноетнічному середовищі, в умовах активних міжетнічних і міжмовних контактів, що спричинило стійкість мовної системи та збереження значної кількості архаїчних і реліктових елементів на всіх мовних рівнях. Зафіксована лексика з розділів: меблі та предмети вжитку; одяг, взуття і прикраси; їжа і напої; посуд і начиння, а також окремі відомості з розділів: сім’я і сімейні стосунки; будівництво, транспорт і комунікації; рільництво, тваринництво, бджільництво; ткацтво; вплив на їх формування східнороманських та тюркських чинників. Соціолінгвістичне дослідження сучасного стану та особливостей побутування української мови на теренах РМ висвітлило проблеми законодавчого забезпечення, ідентифікації рідної мови, чинників її збереження і руйнації, ступеню володіння, використання в різних сферах спілкування, ролі і місця в системі освіти, презентативності в ЗМІ та ін. У рамках проєктів Міністерства освіти, опираючись на результати діалектологічних та соціолінгвістичних розвідок, розробили лінгводидактичні основи навчання рідної мови українців Молдови в початковій, гімназійній та ліцейській ланках, концепцію предмета, 4-и покоління курикулумів (1-12 класи) та підручників (1-4, 6-8 класи), методологічних гідів та методичних рекомендацій, методичне керівництво для дошкільних закладів та ін. Запроваджені етнолінгвістичні дослідження поховальної та календарної обрядовості місцевих українців. Задля підтримки української мови, піднесення її статусу і престижу у співпраці з державними органами та міжнародними організаціями здійснили переклади українською мовою Конституції РМ, Декларації про незалежність, Стратегії розвитку національних меншин, Звітів РМ про виконання Рамкової конвенції тощо.