Conţinutul numărului revistei |
Articolul precedent |
Articolul urmator |
592 12 |
Ultima descărcare din IBN: 2023-12-08 22:01 |
Căutarea după subiecte similare conform CZU |
347.6 (314) |
Семейное право. Наследственное право (296) |
SM ISO690:2012 СТАЦЕНКО, Олена. Розвиток інституту набувальної давності в цивільному праві України. In: Jurnalul juridic national: teorie şi practică, 2018, nr. 4-1(32), pp. 96-98. ISSN 2345-1130. |
EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
Jurnalul juridic national: teorie şi practică | |||||
Numărul 4-1(32) / 2018 / ISSN 2345-1130 | |||||
|
|||||
CZU: 347.6 | |||||
Pag. 96-98 | |||||
|
|||||
Descarcă PDF | |||||
Rezumat | |||||
У статті звертається увага на те, що інститут набувальної давності апріорі вважався однією з найпрогресивніших новел Цивільного кодексу України. Офіційне покликання такого нововведення – встановити цілковиту рівноправність усіх форм власності, забравши в держави, серед іншого, право на отримання спадкового майна, щодо якого не виявилося спадкоємців. Проте більш зрозуміле тлумачення поняття «набувальна давність» зводиться до того, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито ним володіти, визнається власником такого майна. Цивільний кодекс України лаконічно описав всі важливі моменти набуття права власності за набувальною давністю. Так, у ст. 344 Кодексу встановлено, що стосовно нерухомого майна час відкритого і безперервного користування має становити десять років, щодо рухомого – вдвічі менше. Якщо виникнення права власності пов’язане з моментом державної реєстрації такого права (зокрема, щодо нерухомості), то і за набувальною давністю воно виникає лише з моменту державної реєстрації. І ще один важливий момент: за набувальною давністю право власності на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. |
|||||
Cuvinte-cheie підстави для набуття права власності, право власності, речові права, набувальна давність., нерухоме майно |
|||||
|