Застосування належної правової процедури судом першої інстанції при вирішенні питання допустимості доказів
Закрыть
Conţinutul numărului revistei
Articolul precedent
Articolul urmator
858 9
Ultima descărcare din IBN:
2023-11-28 23:12
Căutarea după subiecte
similare conform CZU
343.15 (81)
Уголовное судопроизводство. Уголовно-процессуальное право (1385)
SM ISO690:2012
ПАНАСЮК, Олександр. Застосування належної правової процедури судом першої інстанції при вирішенні питання допустимості доказів. In: Jurnalul juridic national: teorie şi practică, 2014, nr. 6(10), pp. 256-261. ISSN 2345-1130.
EXPORT metadate:
Google Scholar
Crossref
CERIF

DataCite
Dublin Core
Jurnalul juridic national: teorie şi practică
Numărul 6(10) / 2014 / ISSN 2345-1130

Застосування належної правової процедури судом першої інстанції при вирішенні питання допустимості доказів
CZU: 343.15

Pag. 256-261

Панасюк Олександр
 
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
 
 
Disponibil în IBN: 1 aprilie 2015


Rezumat

The article is devoted to the problem of realization of the power of court of first instance at the trial stage which is connected with evaluation of admissibility of evidence. It is concluded that the regulation described above, need improvement, because only well-coordinated mechanism for the implementation of this institute will help fulfill that purpose, relying on him in criminal proceedings. Attention is paid not only to some problem procedural aspects of procedure for solving the evidence inadmissible in court proceedings, but also the role of court and importance of internal judicial conviction in this process; also offers solutions to some problematic or controversial in science and practice issues.

Статтю присвячено проблемі реалізації повноважень суду першої інстанції на стадії судового розгляду, що пов’язані з оцінкою допустимості доказів. Робиться висновок про те, що правове регулювання окресленого питання потребує вдоско- налення, адже тільки відлагоджений механізм реалізації цього інституту дасть змогу виконувати ту мету, що покладається на нього в кримінальному провадженні. Звертається увага не лише на деякі проблемні процедурно-процесуальні аспекти порядку визнання доказів недопустимими в судовому провадженні, а й на ролі суду й значенні внутрішнього суддівського переконання в цьому процесі; також пропонуються шляхи вирішення деяких проблемних чи спірних у науці й практиці питань.