| Articolul precedent |
| Articolul urmator |
 |
 54 0 |
 SM ISO690:2012ДРОГОБИЦЬКИЙ, Ігор, DELIATINSKII, Ruslan, СМІХ, Світлана. Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: перспективи представлення культурно-освітнього вектору. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 8, 8-9 februarie 2024, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2024, Ediția 9, pp. 320-322. ISSN 2558 – 894X. |
| EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
| Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 9, 2024 |
||||||||
|
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 8, Chişinău, Moldova, 8-9 februarie 2024 | ||||||||
|
||||||||
| Pag. 320-322 | ||||||||
|
||||||||
 Descarcă PDF |
||||||||
| Rezumat | ||||||||
Священиче житло («резиденція») у с. Курипів (Галицька об’єднана територіальна громада (ОТГ) Івано-Франківської області) є осердям комплексу будівель («плебанія»), де у другій половині ХIХ ст. мешкав один із визначних представників кліру Греко-Католицької Церкви о. Рудольф Мох (1816–11.02.1892). Крім власне священичого служіння у згаданому с. Курипів та сусідніх с. Ос-трів і с. Ганівці (Галицька ОТГ Івано-Франківської області) його життєвий шлях був тісно пов’язаний із культурно-просвітницькою працею. У цьому контексті варто відзначити його причетність до створення та функціонування культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська Матиця» (ГРМ) (липень, жовтень 1848 р.). Відзначимо, що спершу одним із головних завдань, що його ставили перед собою засновники та діячі ГРМ, було видання літератури із різноманітних сфер знання у популярно-науковому форматі, а також друк художніх творів. Це вважалося одним із чинників піднесення загального культурно-освітнього рівня українського населення краю. Щоправда, поступово керівництво ГРМ дистанціювалося від окресленого завдання, зробивши наголос на власне наукових дослідженнях із історії, етнології та етнографії регіону. Відзначимо також, що поступово в ідейному підґрунті функціонування товариства утвердилися москвофільські погляди. Зокрема пропагувалося використання «язичія» у літературно-видавничій діяльності. Такий стан не сприяв перебуванню у його складі представників тодішньої інтелігенції, які пов’язували свою самобутність із народною традицією. До останніх, слід припустити, відносився і о. Рудольф Мох. Свідченням цьому, зокрема, є його літературно-видавнича праця. Відзначимо, що у цій сфері о. Рудольф Мох виступав переконаним послідовником «Руської Трійці». Збірка його віршів «Мотиль», що вийшла друком у 1841 р. стала другою, після славнозвісного альманаху «Русалка Дністрова» книгою, яка була видана в Галичині українською мовою. Загалом ж за досягнення на літературній ниві, зокрема поезію та твори драматургії (драми «Терпен−спасен» (1849 р.), «Опікунство» (поставлена в 1864 р.), п’єси «Справа в селі Клекотині» (1849 р.) тощо) о. Рудольф Мох отримав від су-часників прізвисько «Галицький Котляревський». Цим підкреслювався його непе-ресічний внесок в справу утвердження української мови, що, у свою чергу, стало одним із визначальних проявів національного відродження українців краю. У перспективі, в процесі створення на основі плебанії о. Рудольфа Моха пластового центру/оселі «Галицьке Опілля», планується формування у приміщенні музейної експозиції присвяченій особистості о. Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху регіону. Їхній набуток із відповідним творчим переосмисленням та пристосуванням до дійсності сьогодення планується використовувати у виховній праці як з молоддю так і зацікавленою громадськістю як регіону, так і всієї України та зарубіжжя. |
||||||||
|
Dublin Core Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <oai_dc:dc xmlns:dc='http://purl.org/dc/elements/1.1/' xmlns:oai_dc='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/' xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xsi:schemaLocation='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd'> <dc:creator>Drogobițkii, I.</dc:creator> <dc:creator>Deliatinskii, R.</dc:creator> <dc:creator>Smih, S.</dc:creator> <dc:date>2024</dc:date> <dc:description xml:lang='uk'><p>Священиче житло («резиденція») у с. Курипів (Галицька об’єднана територіальна громада (ОТГ) Івано-Франківської області) є осердям комплексу будівель («плебанія»), де у другій половині ХIХ ст. мешкав один із визначних представників кліру Греко-Католицької Церкви о. Рудольф Мох (1816–11.02.1892). Крім власне священичого служіння у згаданому с. Курипів та сусідніх с. Ос-трів і с. Ганівці (Галицька ОТГ Івано-Франківської області) його життєвий шлях був тісно пов’язаний із культурно-просвітницькою працею. У цьому контексті варто відзначити його причетність до створення та функціонування культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська Матиця» (ГРМ) (липень, жовтень 1848 р.). Відзначимо, що спершу одним із головних завдань, що його ставили перед собою засновники та діячі ГРМ, було видання літератури із різноманітних сфер знання у популярно-науковому форматі, а також друк художніх творів. Це вважалося одним із чинників піднесення загального культурно-освітнього рівня українського населення краю. Щоправда, поступово керівництво ГРМ дистанціювалося від окресленого завдання, зробивши наголос на власне наукових дослідженнях із історії, етнології та етнографії регіону. Відзначимо також, що поступово в ідейному підґрунті функціонування товариства утвердилися москвофільські погляди. Зокрема пропагувалося використання «язичія» у літературно-видавничій діяльності. Такий стан не сприяв перебуванню у його складі представників тодішньої інтелігенції, які пов’язували свою самобутність із народною традицією. До останніх, слід припустити, відносився і о. Рудольф Мох. Свідченням цьому, зокрема, є його літературно-видавнича праця. Відзначимо, що у цій сфері о. Рудольф Мох виступав переконаним послідовником «Руської Трійці». Збірка його віршів «Мотиль», що вийшла друком у 1841 р. стала другою, після славнозвісного альманаху «Русалка Дністрова» книгою, яка була видана в Галичині українською мовою. Загалом ж за досягнення на літературній ниві, зокрема поезію та твори драматургії (драми «Терпен−спасен» (1849 р.), «Опікунство» (поставлена в 1864 р.), п’єси «Справа в селі Клекотині» (1849 р.) тощо) о. Рудольф Мох отримав від су-часників прізвисько «Галицький Котляревський». Цим підкреслювався його непе-ресічний внесок в справу утвердження української мови, що, у свою чергу, стало одним із визначальних проявів національного відродження українців краю. У перспективі, в процесі створення на основі плебанії о. Рудольфа Моха пластового центру/оселі «Галицьке Опілля», планується формування у приміщенні музейної експозиції присвяченій особистості о. Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху регіону. Їхній набуток із відповідним творчим переосмисленням та пристосуванням до дійсності сьогодення планується використовувати у виховній праці як з молоддю так і зацікавленою громадськістю як регіону, так і всієї України та зарубіжжя.</p></dc:description> <dc:source>Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine (Ediția 9) 320-322</dc:source> <dc:title>Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: перспективи представлення культурно-освітнього вектору</dc:title> <dc:type>info:eu-repo/semantics/article</dc:type> </oai_dc:dc>
|
|
|
