| Articolul precedent |
| Articolul urmator |
 |
 53 0 |
 SM ISO690:2012ДРОГОБИЦЬКИЙ, Ігор, DELIATINSKII, Ruslan, СМІХ, Світлана. Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: перспективи представлення культурно-освітнього вектору. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 8, 8-9 februarie 2024, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2024, Ediția 9, pp. 320-322. ISSN 2558 – 894X. |
| EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
| Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 9, 2024 |
||||||||
|
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 8, Chişinău, Moldova, 8-9 februarie 2024 | ||||||||
|
||||||||
| Pag. 320-322 | ||||||||
|
||||||||
 Descarcă PDF |
||||||||
| Rezumat | ||||||||
Священиче житло («резиденція») у с. Курипів (Галицька об’єднана територіальна громада (ОТГ) Івано-Франківської області) є осердям комплексу будівель («плебанія»), де у другій половині ХIХ ст. мешкав один із визначних представників кліру Греко-Католицької Церкви о. Рудольф Мох (1816–11.02.1892). Крім власне священичого служіння у згаданому с. Курипів та сусідніх с. Ос-трів і с. Ганівці (Галицька ОТГ Івано-Франківської області) його життєвий шлях був тісно пов’язаний із культурно-просвітницькою працею. У цьому контексті варто відзначити його причетність до створення та функціонування культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська Матиця» (ГРМ) (липень, жовтень 1848 р.). Відзначимо, що спершу одним із головних завдань, що його ставили перед собою засновники та діячі ГРМ, було видання літератури із різноманітних сфер знання у популярно-науковому форматі, а також друк художніх творів. Це вважалося одним із чинників піднесення загального культурно-освітнього рівня українського населення краю. Щоправда, поступово керівництво ГРМ дистанціювалося від окресленого завдання, зробивши наголос на власне наукових дослідженнях із історії, етнології та етнографії регіону. Відзначимо також, що поступово в ідейному підґрунті функціонування товариства утвердилися москвофільські погляди. Зокрема пропагувалося використання «язичія» у літературно-видавничій діяльності. Такий стан не сприяв перебуванню у його складі представників тодішньої інтелігенції, які пов’язували свою самобутність із народною традицією. До останніх, слід припустити, відносився і о. Рудольф Мох. Свідченням цьому, зокрема, є його літературно-видавнича праця. Відзначимо, що у цій сфері о. Рудольф Мох виступав переконаним послідовником «Руської Трійці». Збірка його віршів «Мотиль», що вийшла друком у 1841 р. стала другою, після славнозвісного альманаху «Русалка Дністрова» книгою, яка була видана в Галичині українською мовою. Загалом ж за досягнення на літературній ниві, зокрема поезію та твори драматургії (драми «Терпен−спасен» (1849 р.), «Опікунство» (поставлена в 1864 р.), п’єси «Справа в селі Клекотині» (1849 р.) тощо) о. Рудольф Мох отримав від су-часників прізвисько «Галицький Котляревський». Цим підкреслювався його непе-ресічний внесок в справу утвердження української мови, що, у свою чергу, стало одним із визначальних проявів національного відродження українців краю. У перспективі, в процесі створення на основі плебанії о. Рудольфа Моха пластового центру/оселі «Галицьке Опілля», планується формування у приміщенні музейної експозиції присвяченій особистості о. Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху регіону. Їхній набуток із відповідним творчим переосмисленням та пристосуванням до дійсності сьогодення планується використовувати у виховній праці як з молоддю так і зацікавленою громадськістю як регіону, так і всієї України та зарубіжжя. |
||||||||
|
DataCite XML Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <resource xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xmlns='http://datacite.org/schema/kernel-3' xsi:schemaLocation='http://datacite.org/schema/kernel-3 http://schema.datacite.org/meta/kernel-3/metadata.xsd'> <creators> <creator> <creatorName>Drogobițkii, I.</creatorName> <affiliation>Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Ucraina</affiliation> </creator> <creator> <creatorName>Deliatinskii, R.</creatorName> <affiliation>ПЗВО «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого», Ucraina</affiliation> </creator> <creator> <creatorName>Smih, S.</creatorName> <affiliation>Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Ucraina</affiliation> </creator> </creators> <titles> <title xml:lang='uk'>Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: перспективи представлення культурно-освітнього вектору</title> </titles> <publisher>Instrumentul Bibliometric National</publisher> <publicationYear>2024</publicationYear> <relatedIdentifier relatedIdentifierType='ISBN' relationType='IsPartOf'></relatedIdentifier> <dates> <date dateType='Issued'>2024</date> </dates> <resourceType resourceTypeGeneral='Text'>Conference Paper</resourceType> <descriptions> <description xml:lang='uk' descriptionType='Abstract'><p>Священиче житло («резиденція») у с. Курипів (Галицька об’єднана територіальна громада (ОТГ) Івано-Франківської області) є осердям комплексу будівель («плебанія»), де у другій половині ХIХ ст. мешкав один із визначних представників кліру Греко-Католицької Церкви о. Рудольф Мох (1816–11.02.1892). Крім власне священичого служіння у згаданому с. Курипів та сусідніх с. Ос-трів і с. Ганівці (Галицька ОТГ Івано-Франківської області) його життєвий шлях був тісно пов’язаний із культурно-просвітницькою працею. У цьому контексті варто відзначити його причетність до створення та функціонування культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська Матиця» (ГРМ) (липень, жовтень 1848 р.). Відзначимо, що спершу одним із головних завдань, що його ставили перед собою засновники та діячі ГРМ, було видання літератури із різноманітних сфер знання у популярно-науковому форматі, а також друк художніх творів. Це вважалося одним із чинників піднесення загального культурно-освітнього рівня українського населення краю. Щоправда, поступово керівництво ГРМ дистанціювалося від окресленого завдання, зробивши наголос на власне наукових дослідженнях із історії, етнології та етнографії регіону. Відзначимо також, що поступово в ідейному підґрунті функціонування товариства утвердилися москвофільські погляди. Зокрема пропагувалося використання «язичія» у літературно-видавничій діяльності. Такий стан не сприяв перебуванню у його складі представників тодішньої інтелігенції, які пов’язували свою самобутність із народною традицією. До останніх, слід припустити, відносився і о. Рудольф Мох. Свідченням цьому, зокрема, є його літературно-видавнича праця. Відзначимо, що у цій сфері о. Рудольф Мох виступав переконаним послідовником «Руської Трійці». Збірка його віршів «Мотиль», що вийшла друком у 1841 р. стала другою, після славнозвісного альманаху «Русалка Дністрова» книгою, яка була видана в Галичині українською мовою. Загалом ж за досягнення на літературній ниві, зокрема поезію та твори драматургії (драми «Терпен−спасен» (1849 р.), «Опікунство» (поставлена в 1864 р.), п’єси «Справа в селі Клекотині» (1849 р.) тощо) о. Рудольф Мох отримав від су-часників прізвисько «Галицький Котляревський». Цим підкреслювався його непе-ресічний внесок в справу утвердження української мови, що, у свою чергу, стало одним із визначальних проявів національного відродження українців краю. У перспективі, в процесі створення на основі плебанії о. Рудольфа Моха пластового центру/оселі «Галицьке Опілля», планується формування у приміщенні музейної експозиції присвяченій особистості о. Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху регіону. Їхній набуток із відповідним творчим переосмисленням та пристосуванням до дійсності сьогодення планується використовувати у виховній праці як з молоддю так і зацікавленою громадськістю як регіону, так і всієї України та зарубіжжя.</p></description> </descriptions> <formats> <format>application/pdf</format> </formats> </resource>
|
|
|
