Articolul precedent |
Articolul urmator |
257 1 |
Ultima descărcare din IBN: 2023-05-08 13:26 |
Căutarea după subiecte similare conform CZU |
738(477)"XXI" (1) |
Пластические искусства (445) |
SM ISO690:2012 MOTÎLI, Romana. Кераміка Косова у ХХІ столітті – архаїчність традицій і нові перспективи. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 7, 9-10 februarie 2023, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2023, Ediția 7, pp. 262-263. ISSN 2558 – 894X. |
EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 7, 2023 |
||||||||
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 7, Chişinău, Moldova, 9-10 februarie 2023 | ||||||||
|
||||||||
CZU: 738(477)"XXI" | ||||||||
Pag. 262-263 | ||||||||
|
||||||||
Descarcă PDF | ||||||||
Rezumat | ||||||||
У сучасних умовах глобалізації культурних цінностей інатліповно масштабного російського вторгнення в Україну все більшої актуальності набуває звернення до спадщини народного мистецтва як маркерів національної ідентичності. Кераміка Косова – одна з перлин українського народного мистецтва, добре знана в Україні та за кордоном. Вона є своєрідним, яскравим явищем, що має давню історію, багаті мистецькі традиції та самобутні локальні особливості. Упродовж століть стиль кераміки Косова шліфували династії гончарів, створюючи оригінальні візерунки, колористику, техніки виготовлення та розпису. Унікальність косівської кераміки визнана на світовому рівні. 13 грудня 2019 року під час 14-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини в столиці Колумбії Боготі мальовану кераміку Косова включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні керамістів на Косівщині чимало, і вони можуть дозволити собі як розкіш збереження традицій, так і новації. Серед десятків імен сучасних майстрів можна назвати Марію Гринюк, Ірину Заячук-Серьогіну, Василя і Юрія Стрипків, Іванну Козак-Ділету, Валентину Джуранюк, Уляну Шкром’юк, Романа та Людмилу Якібчуків, Ігора, Христину та Терезу Троць, Олександру та Віталія Кушнірів, Василя і Юрія Стрипків, Сергія Дутку, Василя Перегінця та інших. Одні з любов’ю доглядають та оновлюють торований талановитими предками шлях, другі – прокладають нові стежки, а усі разом зберігають та розвивають найкращі надбання попередніх поколінь. |
||||||||
|
Dublin Core Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <oai_dc:dc xmlns:dc='http://purl.org/dc/elements/1.1/' xmlns:oai_dc='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/' xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xsi:schemaLocation='http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc/ http://www.openarchives.org/OAI/2.0/oai_dc.xsd'> <dc:creator>Motîli, R.</dc:creator> <dc:date>2023</dc:date> <dc:description xml:lang='uk'><p>У сучасних умовах глобалізації культурних цінностей інатліповно масштабного російського вторгнення в Україну все більшої актуальності набуває звернення до спадщини народного мистецтва як маркерів національної ідентичності. Кераміка Косова – одна з перлин українського народного мистецтва, добре знана в Україні та за кордоном. Вона є своєрідним, яскравим явищем, що має давню історію, багаті мистецькі традиції та самобутні локальні особливості. Упродовж століть стиль кераміки Косова шліфували династії гончарів, створюючи оригінальні візерунки, колористику, техніки виготовлення та розпису. Унікальність косівської кераміки визнана на світовому рівні. 13 грудня 2019 року під час 14-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини в столиці Колумбії Боготі мальовану кераміку Косова включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні керамістів на Косівщині чимало, і вони можуть дозволити собі як розкіш збереження традицій, так і новації. Серед десятків імен сучасних майстрів можна назвати Марію Гринюк, Ірину Заячук-Серьогіну, Василя і Юрія Стрипків, Іванну Козак-Ділету, Валентину Джуранюк, Уляну Шкром’юк, Романа та Людмилу Якібчуків, Ігора, Христину та Терезу Троць, Олександру та Віталія Кушнірів, Василя і Юрія Стрипків, Сергія Дутку, Василя Перегінця та інших. Одні з любов’ю доглядають та оновлюють торований талановитими предками шлях, другі – прокладають нові стежки, а усі разом зберігають та розвивають найкращі надбання попередніх поколінь.</p></dc:description> <dc:source>Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine (Ediția 7) 262-263</dc:source> <dc:title>Кераміка Косова у ХХІ столітті – архаїчність традицій і нові перспективи</dc:title> <dc:type>info:eu-repo/semantics/article</dc:type> </oai_dc:dc>