Після здобуття Республікою Молдова незалежності чисельність населення країни скоротилася більш ніж на чверть.Певну роль цьому відіграли істотне зниження народжуваності, висока смертність, збільшення кількості розлучень та інших. Але найголовніший фактор скорочення населення в Молдові – міграція. За даними офіційної статистики, лише за період 2001–2020 років у пошуках кращого життя країну залишили близько мільйона трудових мігрантів. Однак, на думку демографів, кількість молдовських мігрантів, які влаштувалися за кордоном, є значно більшою. Найбільш масово виражено присутність молдовських трудових мігрантів у Росії та країнах Європейського Союзу. Росія є основним споживачем молдовських трудових мігрантів – 58,2%, Італія (19%), Португалія (5%). За соціально-демографічними показниками ситуація виглядає так: майже 70% мігрантів – чоловіки; понад 70% – сільські жителі; за віком переважають особи віком 25-34 років; більшість мігрантів мають середню освіту; 44% перебувають у шлюбі, при цьому суттєво зростає кількість розлучень; все більше дітей мігрантів у Молдові залишаються без належного нагляду. Усі зазначені тенденції та показники відносяться і до українців Молдови. Серед основних особливостей можна виділити такі: у відсотковому співвідношенні українців виїжджає на заробітки менше ніж молдован; переважна більшість воліють працювати у Росії; багато хто працює вахтовим методом або сезонно та ін. Таким чином, чим глибше розвиваються процеси міжнародної трудової міграції молдовського населення, тим чіткіше видно негативні ефекти та наслідки в соціально-економічній, політичній, демографічній, морально-виховній сферах, до подолання та мінімізації яких державні структури, громадянське суспільство Республіки Молдова сьогодні ще не готові.