У статті автор сформував власне розуміння терміну «внутрішні справи» та зазначив про відсутність його уніфікованого визначення. Окремо зауважено про те, що сфера внутрішніх справ держави складається з різних груп суспільних відносин, основне місце у яких посідають органи внутрішніх справ, зокрема кіберполіція. Негативним моментом автор вважає те, що досі не ухвалено закони «Про захист прав інтелектуальної власності в Інтернеті» та «Про кіберполіцію». Акцентовано увагу на тому, що державна безпекова політика не може і не повинна обмежуватися лише кібербезпекою.

It was noted that under internal affairs one can understand cases which do not cause international obligations, do not affect the existing and are carried out by the subjects of the state power within national borders, but without violating the international legislation. It was mentioned, that the scope of internal affairs consists of different groups of social relations, where main place is occupied by the bodies of the internal affairs, cyberpolice, in particular. The attention was paid to the negative point, that Law “On protection of intellectual property rights in the Internet” and “On cyberpolice” are not adopted. It was emphasized, that the state security policy cannot and should not be limited only to cyber security. It was noted that is wrong to focus attention only on combating cybercrime, as we should talk about implementation of the state informational policy in the field of internal affairs and therefore build cyberpolicy based on the needs of its implementation, not just narrowing it to combat cybercrime. It was focused on the factors that “security” is a generic term and cannot be defined only as cyber security.