У статті проведено аналіз юридичної сутності присічних строків та позовної давності у цивільному праві. На базі даного аналізу змісту та призначення даних строків здійснене наукове їх розмежування за специфічністю ознак. Дається оцінка доктринальних напрацювань у коментованій сфері та її критичний аналіз з урахуванням реального впливу сучасних юридичних темпоральних механізмів на конкретні правовідносини, що мають місце на практиці. Досліджуються прояви присічних і давнісних строків на саме існування матеріального суб’єктивного права та наслідки їхнього закінчення. На цій основі робиться висновок про різну сутність указаних строків, котра проявляється, в першу чергу, у різних сферах регулювання – регулятивному і охоронному відношеннях.

The article analyzes legal nature of preclusive deadlines and statute of limitations in civil law. On basis of analysis of content and purpose of data carried out by scientific terms of their specificity for differentiation of symptoms. The evaluation of doctrinal developments in field commented and its critical analysis, taking into account real impact of modern legal mechanisms to specific temporal relationship, which occur in practice. We study existence of preclusive deadlines and limitations in civil law very existence of material of subjective rights and consequences of their expiration. On this basis, conclusion about different nature of these terms, which is manifested, first of all, in different areas of regulation − regulatory and enforcement relations.