В основу доповіді лягли записи колядок із північних районів Молдови, які зробили Ольга Харчишин та Надія Пастух у 2005-2009 рр., а також опубліковані відповідні матеріали інших осіб. В обрядовому фольклорі українців Молдови виразно домінує творчість зимового циклу, основу якої становлять колядки. Відтак, особливістю колядок у Молдові є їхня унікальна спроможність акумулювати риси та функції, притаманні обрядовій поезії загалом. Передусім йдеться про збережений рудимент первісного світогляду – магією слова та дії впливати на майбутній врожай та добробут у домі. Порівняно із загальноукраїнською колядковою традицією ХХ – ХХI ст., у Молдові домінує господарський цикл колядок, у якому збережено найбільше ознак цієї первісної старовини. Однією з таких ознак є наявність космогонічних мотивів у текстах. У виданні «Фольклор українців півночі Молдови: пісні та речитативи» (2020) Надія Пастух та Ольга Харчишин спеціально виокремлюють групу «Колядки і щедрівки з космогонічними мотивами», щоб підкреслити заглибленість коренів бессарабської колядкової традиції у найдавніші пласти культури. До цієї групи ввійшов рідкісний зразок «Чом то не так, як то було прежди?» про «заснування світу птахами», який записано 2007 р. у с. Николаївка Синжерейського району. Довгою низкою варіантів, із яких опубліковано 8, представлена колядка зі сюжетом «Сонце, Місяць і Дощик в гостині господаря». Порівняно із записами ХIX – XX ст. з різних місцевостей України зазначені зразки з Молдови ХХI ст. відзначаються широкою амплітудою варіативності у повноті тексту, наявності / змінності ключових непорушних формул, функціональній прив’язці до обряду, пов’язаності з християнськими елементами тощо. Усе це свідчення виняткової збереженості в Молдові цієї рідкісної в наш час групи колядок.