На основі польового матеріалу, зібраного в 2005–2007 рр. в українських селах півночі Молдови, висвітлюються звичаєво-обрядові дії, які існували при будівництві хати та господарських споруд. З’ясовано, що вибір місця для нової хати здійснювався шляхом його випробування. Виявлено унікальну традицію щодо вибору дня початку будівництва, яка ґрунтувалася на тому, що його необхідно здійснювати після Пасхи у наступні дев’ять четвергів. Встановлено, що кожен четвер мав оберегову функцію щодо захисту оселі, її мешканців від небезпеки: перший захищав від граду, другий – від пожежі, третій – від засухи, четвертий – від вітру… Показано зв’язок четвергів з дохристиянськими віруваннями та чому традицію розпочинати будівництво по четвергах підтримувала Церква. Встановлено, що існували два протилежні підходи щодо вибору дня для будівництва. Один базувався на днях посту (понеділок, середа, п’ятниця), другий – на легких днях (вівторок, четвер, субота), пояснено дуалізм цього явища. Термін початку будівництва хати також визначався на основі природних прикмет. Вважалося, якщо розпочати будівництво, коли зацвіте лука (луг у поймі), тоді «воно одержує благословіння». Українці не мали застережень щодо високосного року, ставили хату лицем «на південь», «на південь і дорогу», «до полудня», «до сонця», «до сходу або півдня». Розглянуто звичаєво-обрядові дії при закладанні сох, фундаментів, мастінні стін, поду, встановленні крокв. Вперше зафіксовано: приношення будівельної жертви при ставленні сох; обрядову дію відведення біди від того, хто приймав участь у встановленні сохи, яка подалася після будівництва. Описана роль майстра в обрядових діях при будівництві хати. Виявлено, що урочистіше відбувалися обрядові дії при мастінні стін, поду та встановленні крокв. Типовим у обрядових діях є прибивання до першої крокви хрестика, його прикрашання, дарування майстрові та його помічникам помани. Необхідно відзначити, що радянська влада зуміла знищити багато знань, вірувань, набутих при будівництві впродовж століть.