Колядка про створення світу «Чом то не так же, як то було прежди?» (с. Николаївка Синжерейського р-ну, Молдова): мотивно-образний аспект
Închide
Articolul precedent
Articolul urmator
288 12
Ultima descărcare din IBN:
2024-01-05 15:43
SM ISO690:2012
ПАСТУХ, Надія. Колядка про створення світу «Чом то не так же, як то було прежди?» (с. Николаївка Синжерейського р-ну, Молдова): мотивно-образний аспект In: Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic, Ed. 6, 10 noiembrie 2021, Chisinau. Chişinău: Fox Trading SRL (Editura UNU), 2021, Ediția 6, p. 64. ISBN 978-9975-62-448-0.
EXPORT metadate:
Google Scholar
Crossref
CERIF

DataCite
Dublin Core
Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic
Ediția 6, 2021
Simpozionul "Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic"
6, Chisinau, Moldova, 10 noiembrie 2021

Колядка про створення світу «Чом то не так же, як то було прежди?» (с. Николаївка Синжерейського р-ну, Молдова): мотивно-образний аспект


Pag. 64-64

Пастух Надія
 
Інститут Народознавства НАН України, Львів
 
Disponibil în IBN: 28 decembrie 2021


Rezumat

У доповіді здійснено текстуальний аналіз унікального тексту української космогонічної колядки із сюжетом про створення світу птахами “Що ж нам було з світа початка?”. Найраніші записи цієї колядки було зроблено ще в першій третині ХIХ ст., а останній із відомих варіантів колядки із початком «Чом то не так же, як то було прежди?» здійснили Ольга Харчишин та Надія Пастух в українському селі Молдови (с. Николаївка Синжерейського р-ну). Твір у ХІХ ст. був високо поцінований як пам’ятка зі слідами язичницької слов’янської космогонії. Колядку в наукових розвідках послідовно називали “галицькою” через обмежений ареал фіксацій (Лемківщина, Надсяння, Буковина, Опілля, Покуття). Однак записи ХХ і ХХІ ст. дозволили розширити географію побутування твору. На основі варіантного гнізда відомих фіксацій цієї колядки ХІХ–ХХ ст. в Україні (13 варіантів) зроблено спробу укласти покажчик основних та факультативних мотивів колядкової традиції, у який внесено мотиви, збережені в тексті з Николаївки. Продемонстровано довідкові та інструментальні переваги, які надає така систематизація матеріалу. Зіставлення «молдовського» варіанта з іншими дозволило засвідчити добру збереженість мотивної парадигми колядки у світлі кількісних та якісних параметрів, указати на архаїчні схеми відтворення цих мотивів. Одночасно на базі покажчика звернено увагу на ознаки руху «молдовської» колядки в часі й просторі (на рівні використаних образів і формул та особливостей виконання твору) у контексті загальних трансформаційних процесів, які відбувалися в тексах колядок окресленого сюжетного блоку, а також відстежено симптоматичні контамінаційні процеси (наприклад, долучення сюжету «три товариші») та роль «ключових слів», формул у зчеплюванні різних сюжетних блоків. Окремо наголошено на тому, що віднайдена серед українців Молдови колядка дозволила занотувати мелодію твору, яка фактично додала ще один нотний запис до єдиної досі відомої фіксації мелодії, яку здійснила Ганна Коропніченко.