Завершальний період із циклу зимових свят в українців Бойківщини (другий / Водохресний / Бабин Святий вечір, Йордан та Стрітення) пов’язаний із відчутними апотропейними мотивами. Донині вони посідають належне місце в духовній культурі горян і віднаходять свій вияв, зокрема, в обрядовому посвяченні власного дому й обійстя напередодні Водохреща / Йордану. Усі обряди-обереги й ритуальні практики цього періоду, вочевидь, були націлені на творення невидимого бар’єру для сил зла та різних демонологічних істот, які на межі зими й весни несли особливу загрозу для локального мікропростору людини з позицій традиційних світоуявлень. На Бойківщині подібна оберегова тема в зимовий період народного календаря не мислилась без архаїчної ритуальної практики «закусування», втілена в хронотопі другого Святого вечора (18 січня за ст. ст.). Дарма, що практично невідома сучасній європейській етнології / антропології, вказана обрядодія, хоча й в трансформованому вигляді, становить невід’ємний атрибут сучасних йорданських традицій в значній частині населених пунктів Галицької Бойківщини (Івано-Франківська та Львівська обл.). Одними із репрезентантів цього, без сумніву, унікального явища можуть слугувати бойківські села Спас та Ілемня Калуського району, що на Івано-Франківщині. Тут енергетика обрядодії, заснована на вітальних конотаціях, свідчить про закладені в неї глибоко символічні сенси. Ритуальне «закусування» симфонічно входить в народні сюжети кроплення святою водою власної домівки, а також життєво важливих об’єктів поряд із нею: криниці, стодоли, стайні тощо. В тексті самого обряду присутні й обхід подвір’я за рухом сонця, й вкидування бобових у господарські приміщення, й нанесення крейдою хрестиків на стінах і дверях житла, а також господарських будівель, та, власне, саме «закусування» спеціально випечених для цього коржиків або булочок на кутах («углах») помешкання. Слід наголосити, що авторами назви цього незвичного явища календарно-обрядової культури є її ж носії. В той же час народна інтерпретація практики «закусування» є здебільшого редукованою й потребує подальшого наукового аналізу та вивчення.