Articolul precedent |
Articolul urmator |
246 4 |
Ultima descărcare din IBN: 2023-09-15 15:55 |
SM ISO690:2012 БАЛАГУТРАК, Микола. Проблеми збереження ідентичності українців Республіки Молдова в сучасних умовах. In: Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic, Ed. 6, 10 noiembrie 2021, Chisinau. Chişinău: Fox Trading SRL (Editura UNU), 2021, Ediția 6, p. 21. ISBN 978-9975-62-448-0. |
EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic Ediția 6, 2021 |
||||||
Simpozionul "Relațiile etnoculturale moldo-ucrainene în aspect sincronic şi diacronic" 6, Chisinau, Moldova, 10 noiembrie 2021 | ||||||
|
||||||
Pag. 21-21 | ||||||
|
||||||
Descarcă PDF | ||||||
Rezumat | ||||||
Збереження ідентичності українців Республіки Молдова (13,8%) необхідне для України не лише з огляду на її зовнішньополітичні інтереси, в яких українська діаспора відіграє важливу роль, але й передовсім обом державам-партнерам з метою ефективної протидії гібридній воєнній і так званій гуманітарній агресії РФ, яка анексувала частину державної території Молдови – Придністров’я (1991) та України – Крим і частину Донбасу (2014). На противагу українській діаспорі в Канаді, США, Бразилії, Аргентині, Австрії тощо, українців Молдови часто називають «забутою діаспорою поруч з Україною», що є реальним віддзеркаленням неефективної інформаційної й етнокультурної політики Києва щодо зарубіжного українства, місія якого представляти повсякденні інтереси і культуру спільноти (не лише шароварно-атракційну), виконувати роль «м’якої сили» України в сусідній державі, як це виразно демонструють співвітчизники Румунії у Молдові. Зокрема, низка респондентів українського походження під час етнографічних експедицій до РМ 2004-2006 рр. справедливо стверджували: вони не пригадують «живого» спілкування з представниками українського посольства чи консульських служб, на відміну від російських працівників дипмісій і агітаторів, які щомісяця з гуманітарною допомогою відвідували так зване російськомовне середовище. Розрізнена українська громада без дієвої підтримки України стає об’єктом державної асиміляційної політики Молдови, дезінтеграційної діяльності Румунії і РФ. Етнічність українців, яка ще донедавна формувалася у сім’ях, увиразнювалася у вивченні українських предметів у закладах освіти і закріплювалася в діяльності українських осередків і товариств РМ, сьогодні відчутно занепадає разом із названими інституціями. Унаслідок браку зацікавлених студентів згортається академічна україністика у Бельцькому держуніверситеті ім. А. Руссо. Втратили чинність у 2014-16 рр. Протоколи про співробітництво у галузі освіти, взаємообмінів студентів і випускників між МОН України та МО Республіки Молдова. Відбувається гібридна асиміляція українців Придністров’я навіть не в молдовське, а в російськомовне культурне середовище, що не йде на користь ні Україні, ні Молдові: міф про «придністровський народ» сформувався на російській лінгво- і соціоментальній основі. Руйнівними чинниками процесу сучасної ідентифікації українців РМ є активна діяльність антиукраїнських сил, русинських проросійських організацій, релігійна самоврядність ПЦМ Московського патріархату, які вкупі формують проросійський наратив у свідомості етнічних українців. У цій ситуації для України важливо розробити ефективну політику інтеграції українців Молдови в суспільне та політичне життя України, сприяючи зміцненню проукраїнської самосвідомості. |
||||||
|