В статье исследованы современные научные подходы к пониманию понятия «судебное правоприменение». Раскрыта взаимосвязь судебного правоприменения с близким по содержанию явлениями. Отмечено, что судебное правоприменение следует рассматривать как форму применения права; как ведущую функцию органов судебной власти; как средство достижения правосудия. Сформулировано дефиницию понятия «судебное правоприменение». Определена сущность, содержание и форму судебного правоприменения.

У статті досліджено сучасні наукові підходи до розуміння поняття «судове правозастосування». Наголошено, що в юридичній доктрині у межах загальнотеоретичної науки проблематика поняття, сутності, змісту судового правозастосування, його співвідношення із взаємопов’язаними явищами була предметом розгляду, проте у зв’язку з трансформаційними суспільно-правовими процесами у нашій країні та прогалин і суперечностей у правовій доктрині ця тематика потребує комплексного теоретико-правового вивчення, враховуючи сучасні державно-правові реалії. Підкреслено, що судове правозастосування є багатовекторним та складним явищем, яке виступає предметом системного обговорення як на практиці, так і в юридичній доктрині. Діяльність органів судової влади через застосування норм права (правозастосування) є одним із найефективніших засобів захисту прав і свобод людини і громадянина та інших суб’єктів правовідносин, а також контролю за діяльністю органів публічної влади. Акцентовано, що у науці є розповсюдженим підхід, що судове правозастосування – це особливий різновид правозастосування, проте й інші його різновиди є «особливими», «специфічними» тощо; кожен різновид правозастосування має як загальні, так і властиві лише йому ознаки, що зумовлює виникнення сумнівів з приводу використання низкою авторів термінів «особливий», «специфічний» під час формулювання визначення поняття судового правозастосування, адже їх можна застосувати і в інших випадках, в результаті чого відбувається змістовне перевантаження понять. Наголошено, що судове правозастосування слід розглядати як: форму застосування права; як провідну функцію органів судової влади; як засіб досягнення правосуддя. Сформульовано дефініцію поняття «судове правозастосування». Визначено сутність, зміст та форму судового правозастосування.

The article investigates modern scientific approaches to understanding the concept of judicial enforcement. The relationship of judicial enforcement with related phenomena is revealed. It is emphasised that judicial enforcement should be considered as the form of application of law; as a leading function of judicial authorities; as a means of achieving justice. Definition of the concept of judicial enforcement is formulated. The essence, content and form of judicial enforcement are defined.