У запропонованій статті надається загальна характеристика поняття самозахисту прав на чужі речі при спадкуванні. При цьому наголошується, що важливе місце в реалізації засобів самозахисту права на чужі речі при спадкуванні посідає форма захисту права на чужі речі, яка визначається як регламентований правом комплекс певних процедур, що здійснюється самою особою (самозахист), права якої порушено, у рамках правозахисного процесу, який направлений на припинення порушення права. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист прав на чужі речі при спадкуванні – це їх можливість у разі порушення цього права чи інтересу іншої особи, виникнення реальної загрози такого порушення застосувати доцільну та адекватну протидію, яка не заборонена законом і не суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на попередження або припинення цього порушення чи ліквідацію його наслідків

The proposed article gives general description of the concept of self-defense of the ius in re aliena while inheritance. An important role in the implementation of the methods of the self-defense of ius in re aliena at inheritance take a form of protection ius in re aliena, which is defined as regulated set of rules of certain procedures, which are carried by the person (self-defense), whose rights have been violated, within the framework of the remedial process aimed at ending violations of the right. The right of participants in civil legal relationships of self-defense ius in re aliena at inheritance is an opportunity in the case of violations of the right or interest of another person, a real threat of such violation to use expedient and adequate resistance, which is not prohibited by law and not contrary to morals of the society and is aimed at prevention or suppression of violations or elimination of its consequences.