У статті автором розглядаються підходи до визначення одного з малодосліджуваних понять у сучасному юридичному мисленні – «забезпечення державної безпеки» через «закритість» правоохоронного органу спеціального призначення – Служби безпеки України (дослідження цих питань входить до сфери компетенції державного органу), а також наявної традиції вивчення питань національної безпеки. Сфери ці споріднені, проте не тотожні. Автор пропонує нестандартний підхід до розкриття смислової суті зазначеного поняття за допомогою розкриття функцій суб’єктів практичної діяльності, залежно від безпосередності виконання завдань, пов’язаних із гарантуванням питань держбезпеки, та визначаючи їх місце в цьому виді соціального процесу. Використовуючи зазначену ідею як інструмент наукового пошуку, автор визначає концептуальні положення, закріплені в Конституції, та їх закріплення (унормування) в чинному українському законодавстві.

In the article the author discusses approaches to the definition of one of the unexplored concepts in modern legal thought – «state security» because of the «closed» character and a law enforcement officer special use of the Security Service of Ukraine (the study of these issues is the responsibility of the public authority), as well as tradition to the study of national security issues. These spheres are akin, but not identical. The author offers an unconventional approach to the disclosure of the essence of semantic concepts by disclosing entities practice functions, depending on the immediacy of the tasks associated with guaranteeing state security issues and defining their place in this kind of social process. Using the above idea as a tool for scientific research, the author defines the conceptual provisions enshrined in the Constitution and their consolidation in the current Ukrainian legislation.