| Articolul precedent |
| Articolul urmator |
 |
 322 1 |
| Ultima descărcare din IBN: 2023-04-26 17:37 |
| Căutarea după subiecte similare conform CZU |
| [726.5+27-72](477) (1) |
 SM ISO690:2012ДРОГОБИЦЬКИЙ, Ігор, ТКАЧІВСЬКИЙ, Петро. Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи. In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 7, 9-10 februarie 2023, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2023, Ediția 7, pp. 246-248. ISSN 2558 – 894X. |
| EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
| Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 7, 2023 |
||||||||
|
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 7, Chişinău, Moldova, 9-10 februarie 2023 | ||||||||
|
||||||||
| CZU: [726.5+27-72](477) | ||||||||
| Pag. 246-248 | ||||||||
|
||||||||
 Descarcă PDF |
||||||||
| Rezumat | ||||||||
Священиче житло у с. Курипівє осердям колишнього комлексу будівель, демешкав представник кліруі який носив назву плебанія. Такий термін використовувався не тільки в Галичині, але й у Польщі та Білорусії. Одночасно житло священика, зокрема у сільській місцевості носило назву “резиденція”.У результаті співпраці із п.Зиновієм Соколовським на основі вивчення матеріалів, що використовувалися у процесі зведення споруди та стилю будівельних робіт, взначено, що приблизним часом будівництва означеної священичої резиденції є період 60−70-хх рр. ХІХ ст. Відзначимо, що житлові будівлі парафіяльного священства Греко-Католицької Церкви у ХІХ ст. та першій половині ХХст. уже відрізнялися від звичайних хат селян. Можна стверджувати, що поступово у визначений час сформувався своєрідний архітектурний стиль помешкання галицького греко-католицького духовенства. Яскравим зразком такої архітектури є священичий парафіяльний будинок у с. Курипів. Парафіяльні житлові будинки у другій половині ХІХ ст. відрізняються від традиційної сільської забудови кількістю кімнат. У резиденції с. Курипів, на основі спогадів старожилів, їхнє число становило 4-ри. Це підтверджується і окремими архівними джерелами. У житлових будівлях галицького священства означеного вище часу почали з’являтися, а згодом чітко окреслилися окремі просторові зони. Так, здебільшого у правій частині будинку розмішувалися господарські приміщення − кухня, комора тощо. Невід’ємним елементом були веранда (“галерія”) та просторий коридор (“сіни”). Всі ці елементи чітко простежуються у згаданій резиденції. Безпосередньо житлова площа поділялася на власне житлову / відпочинкову − вітальню / залу, спальню (в окремих випадках кімнат для відпочинку могло бути декілька) та робочу − кабінет пароха, який одночасно використовувався як бібліотека. Хоча в деяких будівлях для бібліотеки відводилося окреме приміщення. У резиденції с. Курипів можна познайомитися із згаданими вище елементами внутрішнього планування священичого житла. Щоправда у другій половині ХХ ст. внутрішні приміщення піддавалися перебудові. Це було обумовлено зміною характеру цільового використання будівлі. Проте навіть тепер споруда плебанії є знаковою пам’яткою релігійної архітектури. Крім цього вона − свідчення діяльності представників верстви інтелігенції тодішнього українського соціуму. Представники Івано-Франківської округи Пласту НСОУ впродовж останніх років виступають з ініціативами щодо відновлення вкрай занедбаної на сьогоднішній час споруди священичої резиденції. Йдеться не тільки про реставрацію і збереження пам’ятки. Опираючись на досвід світового скаутингу, вирішено створити на основі плебанії особливий центр молодіжного та громадського значення. У пластовому середовищі такі місця називаються оселями. Отож, планується створення на основі відновленої резиденції та прилеглої до неї територіїокружного (обласного) пластового центру під назвою “Опільська Оселя” на базі якої передбачається: • проведення оздоровчо-рекреаційних таборів та інших пластових заходів; • функціонування туристично-мандрівного осередку окружного (обласного), а вподальшому − регіонального та всеукраїнського рівня; • організація діяльності центру вишкільних заходів Іввано-Франківської округи у нетаборовий період; • розбудова туристичного притулку для Пластприяту тощо; • забезпечення роботи тренінг-центру. Окрім цього приміщення резиденції планується використати для: • музейної експозиції присвяченій особистості о.Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху загалом та пропаганди тверезості у Галичині зокрема; • проведення досліджень із подальшою організацією експозиції етнографічного характеру “Галицьке Опілля”; • створення експозиції з історії національно-визвольного руху у регіоні середини ХХст. |
||||||||
|
DataCite XML Export
<?xml version='1.0' encoding='utf-8'?> <resource xmlns:xsi='http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance' xmlns='http://datacite.org/schema/kernel-3' xsi:schemaLocation='http://datacite.org/schema/kernel-3 http://schema.datacite.org/meta/kernel-3/metadata.xsd'> <creators> <creator> <creatorName>Drogobițkii, I.</creatorName> <affiliation>Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Ucraina</affiliation> </creator> <creator> <creatorName>Tkacevskii, P.</creatorName> <affiliation>Івано-Франківський обласний дитячо-юнацький пластовий центр, c. Залуква, Ucraina</affiliation> </creator> </creators> <titles> <title xml:lang='uk'>Комплекс священичої резиденції О. Рудольфа Моха у с. Курипів: минуле, сьогодення, перспективи</title> </titles> <publisher>Instrumentul Bibliometric National</publisher> <publicationYear>2023</publicationYear> <relatedIdentifier relatedIdentifierType='ISBN' relationType='IsPartOf'></relatedIdentifier> <subjects> <subject schemeURI='http://udcdata.info/' subjectScheme='UDC'>[726.5+27-72](477)</subject> </subjects> <dates> <date dateType='Issued'>2023</date> </dates> <resourceType resourceTypeGeneral='Text'>Conference Paper</resourceType> <descriptions> <description xml:lang='uk' descriptionType='Abstract'><p>Священиче житло у с. Курипівє осердям колишнього комлексу будівель, демешкав представник кліруі який носив назву плебанія. Такий термін використовувався не тільки в Галичині, але й у Польщі та Білорусії. Одночасно житло священика, зокрема у сільській місцевості носило назву “резиденція”.У результаті співпраці із п.Зиновієм Соколовським на основі вивчення матеріалів, що використовувалися у процесі зведення споруди та стилю будівельних робіт, взначено, що приблизним часом будівництва означеної священичої резиденції є період 60−70-хх рр. ХІХ ст. Відзначимо, що житлові будівлі парафіяльного священства Греко-Католицької Церкви у ХІХ ст. та першій половині ХХст. уже відрізнялися від звичайних хат селян. Можна стверджувати, що поступово у визначений час сформувався своєрідний архітектурний стиль помешкання галицького греко-католицького духовенства. Яскравим зразком такої архітектури є священичий парафіяльний будинок у с. Курипів. Парафіяльні житлові будинки у другій половині ХІХ ст. відрізняються від традиційної сільської забудови кількістю кімнат. У резиденції с. Курипів, на основі спогадів старожилів, їхнє число становило 4-ри. Це підтверджується і окремими архівними джерелами. У житлових будівлях галицького священства означеного вище часу почали з’являтися, а згодом чітко окреслилися окремі просторові зони. Так, здебільшого у правій частині будинку розмішувалися господарські приміщення − кухня, комора тощо. Невід’ємним елементом були веранда (“галерія”) та просторий коридор (“сіни”). Всі ці елементи чітко простежуються у згаданій резиденції. Безпосередньо житлова площа поділялася на власне житлову / відпочинкову − вітальню / залу, спальню (в окремих випадках кімнат для відпочинку могло бути декілька) та робочу − кабінет пароха, який одночасно використовувався як бібліотека. Хоча в деяких будівлях для бібліотеки відводилося окреме приміщення. У резиденції с. Курипів можна познайомитися із згаданими вище елементами внутрішнього планування священичого житла. Щоправда у другій половині ХХ ст. внутрішні приміщення піддавалися перебудові. Це було обумовлено зміною характеру цільового використання будівлі. Проте навіть тепер споруда плебанії є знаковою пам’яткою релігійної архітектури. Крім цього вона − свідчення діяльності представників верстви інтелігенції тодішнього українського соціуму. Представники Івано-Франківської округи Пласту НСОУ впродовж останніх років виступають з ініціативами щодо відновлення вкрай занедбаної на сьогоднішній час споруди священичої резиденції. Йдеться не тільки про реставрацію і збереження пам’ятки. Опираючись на досвід світового скаутингу, вирішено створити на основі плебанії особливий центр молодіжного та громадського значення. У пластовому середовищі такі місця називаються оселями. Отож, планується створення на основі відновленої резиденції та прилеглої до неї територіїокружного (обласного) пластового центру під назвою “Опільська Оселя” на базі якої передбачається: • проведення оздоровчо-рекреаційних таборів та інших пластових заходів; • функціонування туристично-мандрівного осередку окружного (обласного), а вподальшому − регіонального та всеукраїнського рівня; • організація діяльності центру вишкільних заходів Іввано-Франківської округи у нетаборовий період; • розбудова туристичного притулку для Пластприяту тощо; • забезпечення роботи тренінг-центру. Окрім цього приміщення резиденції планується використати для: • музейної експозиції присвяченій особистості о.Рудольфа Моха та іншим представникам культурно-освітнього руху загалом та пропаганди тверезості у Галичині зокрема; • проведення досліджень із подальшою організацією експозиції етнографічного характеру “Галицьке Опілля”; • створення експозиції з історії національно-визвольного руху у регіоні середини ХХст.</p></description> </descriptions> <formats> <format>application/pdf</format> </formats> </resource>
|
|
|
