Село Спас Коломийського району Івано-Франківської області, засноване у 1252 р., є одним із найдавніших і найбільших сіл на Прикарпатті. Спасівчани здавна дотримувалися народних звичаїв та обрядів, які були невід’ємною частиною їхнього повсякденного життя і стали засобом збереження ідентичності. Одним із таких етнографічних маркерів стала традиційна кухня, яка поєднує як гуцульські, так і покутські впливи. Під впливом глобалізаційних процесів традиційна кухня зазнала змін, але чимало страв й досі побутують на столі спасівчан. Зокрема, тут досі збереглася автентична страва «замащінка», яку подають на кожному весіллі, поминальних обідах, на храмове свято, Святий Вечір у м’ясному чи рибному вигляді (залежно від того чи є в той час піст). Загалом свідчення опитаних старожилів підтверджують, що майже половина традиційних страв так і залишилися у меню місцевого населення. Звичайно багато додалося і новітніх страв, що продиктовано міським впливом. Наприклад, на весіллі подають вже ресторанне меню: відбивні, різні салати типу «Цезар» і «Грецький», копчена курку з корейською морквою, крученики тощо. Та є страви, які зберігаються роками. Це студінець (холодець), «бурачки», згадана «замащінка», квасоля з копченими ребрами, весільний борщ, кулеша з бриндзою, голубці, «підпалка», каша рисова з сухофруктами тощо. На Святий Вечір господині готують такі традиційні страви: голубці з кукурудзяною крупою, креплики (вареники) з капустою і маком (тоді замість маку кажуть «городник»), оселедець, кутю, пампушки, гриби, пісний вінегрет, узвар, завиванець і рибну «замащінку». Таким чином, харчування населення с. Спас, яке знаходиться на гуцульсько-покутському пограниччі, попри зміни, обумовлені глобалізаційними процесами, зберігає свої автентичні риси. Традиційні страви або готуються за тими ж рецептами, що у давнину, або з незначними змінами у складі продуктів чи приправ.