Стаття присвячена дослідженню процедур спрощення цивільного судочинства як одного з напрямів його вдосконалення. Відзначається, що цивільне процесуальне законодавство України сприйняло в цілому ідею регламентації спрощеного порядку розгляду цивільних справ, що отримала сьогодні досить широке законодавче тлумачення в зарубіжних процесуальних системах різних типів. Водночас, проблема ефективності такого порядку, так само, як і його сутнісне наповнення, залишається ще не до кінця вирішеною. Обґрунтовується, що головне призначення будь-якого порядку розгляду цивільних справ – зручність і простота використання для учасників процесу в поєднанні з фундаментальними гарантіями правосуддя. Автор формулює тезу про те, що спрощення можливо, і навіть необхідно, щодо так званих нескладних категорій цивільних справ. У роботі відзначається, що саме малозначність цивільної справи є основою для формування правил спрощеного провадження.

The article is the study of the procedures simplyfying civil procedure as one of the ways of its improvement. It is noted that the civil procedural legislation of Ukraine has generally adopted the idea of regulating the simplified procedure for civil cases, which has received a rather broad legislative interpretation in foreign procedural systems of various types. At the same time, the problem of the effectiveness of this procedure, as well as its essential content, remains unresolved. It is substantiated that the main purpose of any procedure for considering civil cases is its convenience and ease of its use for the participants in the process in combination with the fundamental guarantees of justice. The author argues that this simplification is possible and even necessary for the so-called civil cases of little complexity. It is noted that the insignificance of a civil case is the basis for the formation of rules for simplified procedure