У доповіді висвітлюється тема безперервності відродження та еволюції традицій народної культури. В Україні на початку ХХІ ст. в її розвитку велике значення мали позитивні явища, пов’язані з процесами самоідентифікації. Це, зокрема, виразно простежується за матеріалами вивчення відродження традиційного вбрання, безпосередньо пов’язаного з національним піднесенням у період Помаранчевої революції та Революції гідності. Народний одяг завжди був важливим маркером національної ідентифікації, однак у час війни, розв’язаної Росією, використання народного вбрання стало виявом активної позиції носіїв у захисті національного суверенітету. Такі процеси показують, що для розвитку кожного суспільства одним із визначальних факторів є традиційна культура. Російські окупанти проводять стратегію знищення української ідентичності. Акцентується значення наукових досліджень гуманітарних наук для спростування фальсифікацій російськими політиками та вченими культурної спадщини українців, спадкоємності традицій Київської держави. Російські ідеологи розуміють зв’язок народної культури та національної самосвідомості. Серед цинічних заяв про силовий примус до «братерства» вони проголошують, що «України немає, є українство», яке виникло на «захопленні етнографізмом». Тобто, вироблена віками спадщина українського народу – це все «етнографізми». Однак російські мовознавці, історики, етнологи знають, що українська мова, історія, традиційна культура – вбрання, вишивка, ткацтво, народні страви, напої, обряди, пісні й танці – усе це різні світи з Росією. Зокрема, М.Толстой по’язував з територією українського регіону Полісся формування прабатьківщини слов’ян, підкреслював давність українських говорів та культури. В доповіді йдеться про історичну та культурну спадкоємність українців на прикладі етнологічних та мовознавчих досліджень. Народна культура – один із важливих чинників формування національного менталітету. Самоорганізація українців у захисті своєї землі показала зріле громадянське суспільство з тісним зв’язком ментальності народу та розвитку держави, зв’язком народної культури та національної самосвідомості.