Збереження культурної спадщини на тлі війни в Україні є гостро актуальною потребою. Відтак посилюється значення регіональних музеїв, осередків народного мистецтва. Метою розвідки є огляд та висвітлення фондів Кодимського історико-краєзнавчого музею, де протягом 15 років провадиться активна діяльність щодо комплектування, збереження та вивчення пам’яток матеріальної культури та історії Кодимщини (Кодимський район, Одеська область). Об’єктом є музей, а предметом – експонати народних ремесел кінцяХІХ – середини ХХ ст. у фондах музею. Інформація надана зберігачем фондів В.С. Корчинською. Матеріал опрацьований із застосуванням аналітичного методу, з емпіричних застосовуються методи спостереження та інтерв’ю. Кодимський історико-краєзнавчий музей був заснований у 2007 році. Розташований у поміщицькій садибі кінця ХІХ століття, що належала родині Розенфельдів. Експозиції формували З. В. Севастьянова (директор музею), В.С. Корчинська та С.М. Севастьянов (екскурсовод). За хронологічним принципом було організовано дев’ять залів від археологічних знахідок до 1980-хрр., які налічують понад п’ять тисяч експонатів. Найбільша кількість експонатів належить до відділів «Ремесла на території Кодимщини» і «Побут українського селянина кінцяХІХ – середини ХХст.». Розповсюдженими в цій місцевості були: плетіння, гончарство, ткацтво, вишивка, бондарство, столярство, пошиття одягу. Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар, живоплоти, тощо. До плетених експонатів музею належать корзини, валізи, кошики, санки. З предметів гончарства збережені гончарний круг, горщики, макітри, глечики, горнята, гладущики. Велику групу складають текстильні вироби – ткані та вишиті. До них належать килими, доріжки, рушники, сорочки, верхній жіночий одяг. Особливістю південно-подільських (північних районів Одещини, в тому числі Кодимщини) рушників є поширення елементів квіткового орнаменту. Поширена техніка вишивання «рахункова двостороння гладь». Нині цієї техніки навчають у майстерні «Рукодільниця», організованої при музеї. Серед предметів бондарства та столярства переважають інструменти: фуганки, струганки, сокири, молотки, тощо. Окремої уваги заслуговує колекція прасок кодимських майстрів, яка налічує 178 предметів, з них 155 в єдиному екземплярі (колекцію протягом 15років збирав А.Г. Кролівець. Огляд теми спонукає до подальшого уважного вивчення культурно-просвітницької діяльності музею як такої, що вносить важливий вклад у збереження та розвиток української культури.