Articolul precedent |
Articolul urmator |
295 2 |
Ultima descărcare din IBN: 2024-04-19 15:11 |
Căutarea după subiecte similare conform CZU |
069.02:398(477) (1) |
Muzee. Expoziții permanente (509) |
Folclor propriu-zis (730) |
SM ISO690:2012 КОЖУХАР , Катерина. Берегиня скарбів народних: Тетяна Попа і її «Батьківська хата». In: Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine, Ed. 7, 9-10 februarie 2023, Chişinău. Iași – Chișinău-Lviv: 2023, Ediția 7, pp. 253-254. ISSN 2558 – 894X. |
EXPORT metadate: Google Scholar Crossref CERIF DataCite Dublin Core |
Patrimoniul cultural de ieri – implicaţii în dezvoltarea societăţii durabile de mâine Ediția 7, 2023 |
||||||
Conferința "Yesterday’s cultural heritage – contribution to the development of tomorrow’s sustainable society" 7, Chişinău, Moldova, 9-10 februarie 2023 | ||||||
|
||||||
CZU: 069.02:398(477) | ||||||
Pag. 253-254 | ||||||
|
||||||
Descarcă PDF | ||||||
Rezumat | ||||||
Ім’я народної майстрині, засновниці і директорки музею «Casa părintească» («Батьківська хата») Тетяни Попа добре відоме в Республіці Молдова та далеко за її межами. ЇЇ знають як хранительку і популяризатора молдовської культури. Відродивши унікальну техніку килимарства 19 ст. (covorul in bumbi), досконало володіючи техніками гобелену, вишивки, макраме, в’язання гачком, через творчі майстерні, літні школи, майстер-класи, різноманітні курси вона передає секрети майстерності іншим жінкам, у т. ч. і соціально вразливим та малозабезпеченим, молодому поколінню, школярам. Повернувши відібрану під час репресій рідну домівку (2000), Т. Попа перетворила її наунікальний музейний комплекс, який відбиває взаємодію двох культур – молдовської та української (за переписом 2004 р., в селі проживає 81% українців та 15, 5% молдован). Перед відвідувачами постають автентичні меблі минулого століття, килими, вишивки, народний одяг тощо, розміщені в трьох кімнатах-залах музею. В окремому приміщенні ткацькі станки – кросна, зразки тканих виробів, посуд і начиння. Чарівний будиночок навкруг старої груші, приміщення літньої та зимової кухонь, як і традиційні страви і напої не можуть залишити байдужими жодного молдовського чи зарубіжного туриста. Музей є центром проведення численних фестивалів, свят, конкурсів.«Colinda în dar», «Malanca de la Palanca», «Sînziene – Івана Купала», Етнокультурний фестиваль та ін. супроводжуються виставками народних майстрів-ткачів, гончарів, лялькарів тощо. Тетяна Андріївна – глибокий знавець народної культури, чиї спостереження і зауваги щодо колядницького репертуару і манери його виконання, маланкування, особливостей святкування Великодня, Трійці, Петра і Павла, св. Іллі та ін., а також зафіксовані нею орнаменти писанок, зібрані і видрукувані дитячі ігри, історія села мають неабияке наукове значення.Уважна до деталей, вдумлива, цілеспрямована, натхненна і залюблена в рідну культуру, справжня берегиня народних скарбів, вона бажана гостя на телеекрані та в радіоефірі, а її багатий досвід потребує всебічного вивчення. |
||||||
|